Ще день димить туманом сизим,
Iще троянди зимнi сплять,
Та вже цвiтуть, цвiтуть нарциси,
Тендiтним полум’ям горять.

Згадалося, згадалось знову:

Цвiли нарциси на вiкнi,
I в пелюстках — три вiчнi слова —
Сказав ти пошепки менi…

Бiлi нарциси — нiжностi квiти.
Спомин далекий iще не погас.
Бiлi нарциси щирим привiтом
З рук весняних усмiхнулись до нас.

I через днi, i через роки,
Як тi слова неголоснi,
Несу нарциси свiтлоокi
У нашу осiнь iз весни.

Згадалося, згадалось знову:
Цвiли нарциси на вiкнi,
I в пелюстках — три вiчнi слова —
Сказав ти пошепки менi…

Бiлi нарциси — нiжностi квiти.
Спомин далекий iще не погас.
Бiлi нарциси щирим привiтом
З рук весняних усмiхнулись до нас.