Заснули мальви бiля хати, їх мiсяць вийшов колихати.
I тiльки мати не засне, мати не засне, жде вона мене.
I тiльки мати не засне, мати не засне, жде вона мене.

Ой, мамо рiдна, ти мене не жди, менi в наш дiм нiколи не прийти.
З мойого серця мальва проросла і кров′ю зацвiла.
Не плачте ж, мамо, ти ж бо не одна - богато мальв насiяла вiйна.
Вони шепочуть для тебе восени: "Засни, засни, засни, засни..."

У матерiв є любi дiти, а у моєї - тiльки квiти.
Самотнi мальви пiд вiкном, мальви пiд вiкном заснули вже давно.
Самотнi мальви пiд вiкном, мальви пiд вiкном заснули вже давно.

Як зiйде сонце - вийди на порiг, і люди вклоняться тобi до нiг.
Пройдися полем - мальви буйних лук торкнуться твоїх рук.
Життя, як пiсня, що не вiдзвенить, я в мальвах знов для тебе буду жить,
Якщо ж я ласку не встигла принести - прости, прости, прости, прости...