Забудь образи ми знову разом Замішані з тобою ми як фанк із джазом Навіщо дутись кого позбутись Як не хотів не можу я тебе забути Обов’язково в мовчанку грати Так нам і треба один одної ми варті Можливо з іншим тікав би краще Ну все не забувай телефонуй ледащо
Мій відвертий каротин бета Я питав у нуль один де ти У мережі під чужим ніком У яке кричати з цих вікон
У все й одразу купуй заразу Я слів не пам’ятаю ні фіга ні разу Ллємо олію в гілок багаття Яка мені різниця Свєта ти чи Катя Обов’язково в мовчанку грати Ти запроторюєш мене за скляні грати В приваті з іншим тікав би краще Ну все не забувай телефонуй ледащо
Мій відвертий каротин бета Я питав у нуль один де ти У мережі під чужим ніком У яке кричати з цих вікон
Я иду по проспекту Мне фонарики светят Птички поют, поют несут домой смекту Из отдела в магазе "Семья и уют" Настроение - бомба По всему видать - скоро весна Из соседнего дома Мне навстречу выходит, вот те на
Припев: Синяя рыжая девочка Синяя рыжая маленькая Синяя рыжая девочка Синяя рыжая, а тут я
Ах, сударыня, бросьте Как же так ну в разгар трудового ж дня Да при вашем-то росте Столько огненной взять и на грудь принять Ну где родители, школа Вобщем старших нет - не на кого пенять Это ж взрыв тринитротолуола А в итоге виновен во всём один я
Припев
Мы гусары, а не воры Я предлагаю разговоры Берегите микрофлору В башне ж ветер Неожиданные встречи Верьте мне кураж не вечен Обойдёмся без хард-кора в этот вечер Вон вас как к бордюру кренит Позже чуть ваш прынц приедет Я и он - сравните сами Дебет-кредит Домик с беленьким забором И щеночки лабрадора С вами нам навряд ли скоро Светят-светят
Every guy in this pub in gonna tell you no worry that Every chic in the club is gonna cry me all night Possible baby girl you like drinking my blood-е
Possible you know you like to poop my heart in I see I (? thena ?) Possible you like to telling me of sweet (? lithe ?) and i
Alcohol is sugar and ice Alcohol is sugar and spicy spice… Alcohol is sugar and… sugar and… I know you need someone… you need someone… Need someone… you need someone… Repeat she’s twice: «eating no alcohol is sugar and ice.» Alcohol is sugar and… sugar and spice Alcohol is sugar and ice
everything you lying not love is gonna tell you no worry Every chick in a pub is gonna cry me all night i could possible girl you like to tell me sweet words posible baby girl poop my heart in the ice possible you like to telling me what you telling me when i mean: Alcohol sweet sugar and ice Alcohol is sugar and ice… Alcohol is sugar and… sugar and… I know you need someone I see you need someone need someone… you need someone… Repeat she’s twice: «eating no alcohol is sugar and ice.» Alcohol is sugar and spicy spice Alcohol is sugar and ice.
sugar and… sugar and ice spicy spice… sugar and… sugar and… sweet, sweet sugar… my sugar I know you need someone… someone…. I know you need someone… I know you need someone… Repeat she’s twice eating no alcohol is sugar and ice Alcohol is sugar and spicy spice Alcohol is sugar and… sugar and… sugar and… ??… sugаr and…
То був один із тих похмурих, але чудовий ранок. Над багатоповерховими дворами шикувались хмари. Я намагався врахувати кількість їх ланок... Кількість їх ланок, кількість їх ланок. Палав світанок, лунав біт ледачий. Я сьогодні не працюю, пацани на дачі. На папір лягають кльово слово за словом, Незважаючи на настрій, час, аспекти мови. Мов річки течія - за реченням речення. Я ненадовго перейшов на самозабезпечення. Гайда на дах - ловити птахів, дивитись в воду. Сьогодні час забути про застуди і негоди, Про перешкоди кожуха. Знімай свої заброди - Дива погоди обійти ми маємо нову нагоду! Маємо нову нагоду, ми маємо нову нагоду, Чуєш? Нову нагоду.
Приспів: Саме тому, що зустрічаємо зорю! Саме тому, що знов і знов я на стіні її малюю! Саме тому, чому і я не знаю сам! Я за ранок цей, я за ранок цей, все віддам!
Ловлю флешбек, неначе все це вже десь бачив - Вже ворожили на вдачу, вже їздили на дачу. У нас є, безперечно, всі шанси побути в трансі, До ранку вистрибувати божевільні танці! І навіть далі і далі - вище, до сонця ближче! Хто-небудь, поясніть мені - навіщо це горище? Ми на будівлі, немов на острові. Все дуже просто - Смажені тости, ми у пошуках вражень гострих. Я впевнений, що разом з нами ціла країна - На дах по стінах! Хтось зустрічає зорю постійно... Зорю постійно. Ну ось і все - настав день новий! Заворушились люди, Та це ще не кінець. Ти чуєш? Ще далі буде! Та це ще не кінець. Ти знаєш - ще далі буде!
Приспів
А ми в басейни пострибали, ми вас там надибали. Ми рвали бур’яна кущі, грали в кучі-мали. Це бажано деколи - чи доведеться ще колись? Насправді, ми завелись - нарешті дочекались!
You change your make up nearly four times a day, Learning old Frank Sinatra′s (2)"My way". House is clean and grass is green I′ve got my freedom, freedom... Like a fool I′m standing here Staring at your window
Sing in rain sing in joy and in pain Bring me that sunshine. Like a fool, like a guy from high school Fell in love with you, joy of mine And whatever ever ever happens to the weather right now Baby girl one thing I know for sure and more We′ve got to be simply got to be... simply got to be....
Oh, I wish I could have just something to say But I don′t now this Shakespeare′s language of UK, of UK. Ukraine is far just like you are And I see clearly right now The only chance to be a star so you could hear me.
Sing in rain sing in joy and in pain Bring me that sunshine. Like a fool, like a guy from high school Fell in love with you, joy of mine And whatever ever ever happens to the weather right now Baby girl one thing I know for sure and more We′ve got to be simply got to be...
In rain in joy in pain Bring me that sunshine Like a fool like a guy from high school Fell in love with you, joy of mine And whatever ever ever ever happens to the weather right now Baby girl one thing I know for sure and more We′ve got to be, you know, together.
Pardon me for the rhymes like ever - together... I didn′t mean it...
Вибачатися пізно йдемо ми на дно Цей човен поглине безодня життєва ти продовжуєш грати зі мною в кіно (… плаче твій …) та це не суттєво Лиш пів кроку вперед і два кроки назад
Ця система працює. Навіщо ж інакше? Почуття всі скінчились лишився базар Крізь фарбовані очі я бачу щось. Бачу що!
Мила, люба, кохана. Ти ніколи не перестанеш Шаг без тебе та втома. Втома… кома Павутиння рутини жоден з нас цього не припинить Забураю щітку і тапки! Крапка.
Ця машина не їде, хоча й на ходу Аж потяг лишь пам’ятничок із бетону Грань чітка ( цих пісок бо скло не дадуть ) То чиє ї’мя згудувати заборонено Лиш пів кроку вперед і два кроки назад Ваша схема працює. Навіщо ж інакше? Це ніякий не ринок це справді базар Крізь заплющені очі я бачу щось. Бачу що!
Мила, люба, кохана. Розриватись не перестанеш Шаг без неї та втома. Втома… кома Павутиння, рутини. Жоден з них цього не припинить Забураю щітку і тапки! Крапка.
Мила, люба, кохана. Ти ніколи не перестанеш Шаг без тебе, та втома. Втома… кома Павутиння рутини жоден з нас цього не припинить Забураю щітку і тапки! Крапка.
Вас так багато, вас стає так багато Чому я й досі хвилююсь, як заплатити за хату Як не кохати, ну скажіть мені, як вас не кохати Напам’ять знаєте все, що я вам хочу сказати І майже кожного разу яке знайти порівняння Я вже казав ніби вперше, так от вперше й востаннє Передивився всі фільми, сьогодні точно я вільний Іти б тепер світ за очі і загубити мобільний Насправді зебра вся біла, чорні лише її смуги Ей, поверніть мені крила, я наголошую вдруге Моя життєва напруга - ваша вокальна атака Somebody shut down that radiostation, shut da...
Припев: Концерти і переїзд на десерти Гастролі, вони такі кольорові Відверто, я вам зізнаюсь відверто Не кльові, ми не такі вже і кльові Контракти, нічого й досі не варті Проценти, які там в біса проценти? А нам би, нам попадати би в такти Ось факти, а де твої аргументи?
Буває так, ніби знаєш, а сам не знаєш нічого Слава це patrio o muerte, а не твоя перемога Здаю в оренду безсоння не так далеко від центру Прошу вперед за обидва місяці радощів ренту Яке знайти порівняння, коли так просто й одразу Лягає фраза на фразу і знову фраза на фразу Насправді зебра ця біла, чорні лише її смуги Не рвіть же мої вітрила, я наголошую вдруге Моя життєва напруга - hip-hop does not stop I’ll buy a ticket one way straight to the top
Припев: Концерти і переїзд на десерти Гастролі, вони такі кольорові Відверто, я вам зізнаюсь відверто Не кльові, ми не такі вже і кльові Контракти, нічого й досі не варті Проценти, які там в біса проценти? А нам би, нам попадати би в такти Ось факти, а де твої дивіденди?
Кружите! Без перерыва кружите! Таю, тихо стекаю я в кеды... Отдайте, все что забрали, верните! Курьерским я на Крещатик уеду... Уеду...
Вставлю золотые - и курьерским... У-у-у-уеду.... У-у-у-уеду.... У-у-у-у-у-уе... У-у-у-у-у-ае... У-у-у-у-у-уе... уе... уеду с Уе...
Де мої дивіденди?.. Папери. Де мої дивіденди?.. За рінгтони, за концерти... За всю фігню... За два альбома... Де мої дивіденди?
He gives me money when I’m in need He’s a friend, friend indeed I got produсer way over town He’s good to me, oh yeah
Ти кажеш все якось дуже стрімко А я вже хотів припинити пошук Діджей поставив не ту платівку Баскетболіст не потрапив в кошик У тебе безліч гламурних штучок I gotta щільний гастрольний графік Папір втомився від авторучок Не каділак я придбав, а рафік
Приспів: Зцапала, злапала, спутала Я взагалі не виступаю вдома Я сижу вяжу, хаваю бутери, граюся в шутери Я дівіді не вимикаю і за навастямі не слєжу (весь куплет - 2)
Росте дозняк у новапасіта А ми під плюс по ТВ дуркуєм Куди мені тебе запросити Де розміняють вночі нам у.є.? Ну не люблю я гламурних штучок Обожнюю лиш гастрольний графік Вже годі мірятися хто круче Крутіше всіх все одно лиш Папік.*
Приспів
Зцапала, злапала, тупала, плакала Перебила посуд, на килим накапала Зпутала, сплутала, розпалила, злила Ну давай без брутала, била нє била
Вже годину сонце її захища, І ховає у променях своїх мене, Вже годину тому заграла зоря, І здається ніч назавжди промине, Назавжди промине…
Може зорі ті дивні, що палають вночі, Її очі холодні знайдуть за вікном, Може голос твій тихий промовить мені, Що лунає крізь промені, лунає крізь промені, Що лунає крізь промені…
Вже годину сонце тебе захищає, І тримає, ховає, ламає, гукає мене, Пам’ятаєш як тоді нам грала зоря, І здавалось, що все назавжди, назавжди. Може зорі це люди, які тільки будуть, І вони не забудуть тебе і мене, Якщо хочеш все буде, якщо справді хочеш, Ця ніч назавжди промине.
Вже годину сонце мовчить за вікном, І ховає у променях своїх мене, Вже годину спрагу долаю вином, І здається ніч назавжди промине, Назавжди промине, назавжди промине…
Куда мы ломимся? Куда так хотим успеть? Продажи, этажи, брать бы выше. О чём-то личном, наверное, нужно спеть, успеть Раскрыться настежь В этом ведь наверное и есть счастье Слушать громче, говорить тише, Ну а в общем, не съезжай крыша Весело или грустно Есть или нет капуста Полным полно или совсем пусто В золоте и в золе
Припев: Быть самим собой Быть самим собой с собой Быть самим собой Было легко, теперь тяжелее Быть самим собой Быть самим собой с тобой Быть самим собой Всё, что могу теперь, всё что умею.
Когда опомнимся - будем не мы уже, Откаты, барыши, брать бы выше. В тупик ведут нас общественные клише отношений, И вот ты уже бежишь В новых рынках заполнять ниши Ну не спеши так, не съезжай крыша Весело нам или грустно Есть или нет капуста Полным полно или совсем пусто В золоте и в золе
Ти поступила опромєтчиво же так довєрилась йому Тебе просив по человєческі спитай мене як шось той во Я від початку органіческі не переварював його
Звьоздочка моя, тілько для тєбя Заспіваю пісню цю задушевную Звьоздочка моя, тілько для тєбя Заспіваю пісню цю задушевную Ой ріді ріді дай ріді ріді дана Файна дівка була як цвєток зав’яла
Я думав же безосноватєльно тебе було подозрєвать Але ж була ти любознатєльна, хотіла всьо на свєтє знать Ти познавала емпірічєскі разлічні сторони життя Hе диво то же прозаїческі закінчилась любовь твоя
Звьоздочка моя, тілько для тєбя Заспіваю пісню цю задушевную Звьоздочка моя, тілько для тєбя Заспіваю пісню цю задушевную Ой ріді ріді дай ріді ріді дана Файна дівка була як цвєток зав’яла
В фіналі жуткої трагедії прийшла до мене вся в сльозах Я розтерялся на мгновєніє, але тримав себе в руках Сказав тобі я моя дєвочка чекав же ти ся повернеш Любов за гроші не купується, я знав же скоро то поймеш
Звьоздочка моя, тілько для тєбя Заспіваю пісню цю задушевную Звьоздочка моя, тілько для тєбя Заспіваю пісню цю задушевную Ой ріді ріді дай ріді ріді дана Файна дівка була як цвєток зав’яла
Тобі був потрібен, здавалось, що ніби Так чим відрізняється ліжко від диби? Ліхтар кольоровий, приємні розмови А далі — не важко, сужет вже не новий Кіслот кіловати і вуха із вати Рамантікі штота у вас малавата А ти не відходиш, ти з різними ходиш Додому приводиш, ласкаво розводиш В мені тільки реггі залишило теґи У радощів в морі надії прозорі Тікаючи тином я паца надибав Знайому машину, а в ній — хмари диму Ні сонця, ні пляжів, у схемі бліндажів Як ви живете, ну хто з вас розкаже? Клуби-труби, підвали-травали Як все це дістало, повітря замало
Приспів: (2) Міг би не знайти та знав де шукав А ти з’їзджала з теми, мовляв, ми такі усі Можливо я, можливо я на Ямайку тебе забрав Лаве не вистачало нам на таксі
З тобою я гасав, нависав, а вогонь згасав Поряд всі не ті, навмання ми у темноті Ковток з наливайки, квиток до Ямайки То був тільки сон, а між нами вже гайки Трапи відводять, пілоти підходять Вставай, чіпідрос, вже тролєйбуси ходять Не відкриваю очі, відчуваю що тебе нема І горе в вітрині моря, все було поряд Дякую-сіба за кисле, за пиво За те що не було-було, за то што не било да било Тікаючи тином я паца надибав Знайому машину, а в ній — хмари диму Де сонце, де пляжі, де схеми бліндажів? Як ви живете, ну хто з вас розкаже? Клуби-труби, підвали-травали Як все це дістало, повітря замало
Приспів (2)
Де моє лаве, де моє лаве? Де моє лаве, де моє лаве? Де моє лаве, де моє лаве? Оу, де моє лаве, де моє лаве? Де моє лаве, де моє лаве? Де моє лаве, де моє лаве? Де моє лаве, де моє лаве? Оу, де моє лаве?
Приспів
Міг би не знайти я, та знав де шукав А ти з’їзджала з теми, мовляв, ми такі усі Можливо я, можливо ти, можливо я, можливо ти Лаве не вистачало нам на таксі
Якщо називають ледащо, Якщо світ навколо пропащий, Якщо в голові твоїй хащі Заварив, не розковтаєш тієї каші. Якщо забирають в солдати, Якщо вже набридли дебати, Якщо все навколо не просто, Сесія нагадує події голокосту. Коли бородаті приколи, Коли не потрібні уколи, Коли від Рідзва чекаєш до Миколи, Вірші краще в тебе йдуть, Ніж діти в школу. Далі вже зламав всі педалі, Залік провтикав на порталі. Звала — та вже сили не стало, Те, що вчора — забагато, Завтра — замало.
Як далі йти? — Не знаєш ти. Подолати негаразди до мети. До чого доверстати? До суботи відстань не дістати. Звати, на допомогу нема кого позвати. Схоже ти і я, я і ти — Ще одна комаха серед цегляних квартир. Отже, ти є я, я є ти — Кишенькові ліхтарі у полоні темноти.
Де ви, мікрофони дешеві? Де ви, окуляри рожеві? Де все те, що ви обіцяли? Де демомоделі, маскаради, карнавали? Звідки дві в халатах сусідки? Звідки наших брутелів свідки? Звідки напої і наїдки? Серед ночі тамагочі — Я питаю «Звідки?» Чому так далеко додому? Чому кава, пиво і втома? Вдачі птаха стала фантомом. На питання відповіді не знайти нікому. Далі вже зламав всі педалі, Залік провтикав на порталі. Звала — та вже сили не стало, Те, що вчора — забагато, Завтра — замало
Если
Если называют лодырем, Если окружающий мир пропащий, Если в твоей голове дебри Заварил, не разжуешь той каши. Если забирают в солдаты, Если уже надоели дебаты, Если все вокруг не просто, Сессия напоминает события голокоста. Когда бородатые приколы, Когда не нужны уколы, Когда от Рождества ждешь до Св.Николая, Стихи лучше в тебя идут, Чем дети в школу. Дальше уже сломал все педали, Зачет провтыкал на портале. Завал — но уже нету силы, То, чего вчера — больше чем нужно, Завтра — слишком мало.
Как дальше идти?-Не знаешь ты. Победить проблемы (идя) к цели. До чего додуматься? До субботы расстояние не достать. Звать, на помощь некого позвать. Похоже, ты и я, я и ты — Еще одно насекомое среди кирпичных квартир. А значит, ты — это я, я — это ты — Карманные фонари в плену темноты.
Где вы, дешевые микрофоны? Где вы, розовые очки? Где все то, что вы обещали? Где демомодели, маскарады, карнавалы? Откуда две соседки в халатах? Откуда наших брутелей свидетели? Откуда напитки и объедки? Среди ночи тамагочи — Я спрашиваю «Откуда?» Почему так далеко от дома? Почему кофе, пиво и усталость? Птица удачи стала фантомом. На вопросы ответов не найти никому. Дальше уже сломал все педали, Зачет провтыкал на портале. Завал — но уже нет силы, То, чего вчера — больше чем нужно, Завтра — слишком мало.
Іноді мені здається, навіть не знаю чому Але твоє серце б’ється в ритмі аналогічному Ми в циклі вічному і тисячі років до нас Вже хтось сказав тобі все що я сьогодні зараз Яке там сон, день в тон словах і дві букви ні Реп мій як цей світ не новий, здається іноді мені Ти поряд, я відчуваю на собі твій погляд Хотів би та пізно, не можу змінити світогляд
Приспів: Іноді я відчуваю тебе Іноді я забуваю тебе І тоді я відлітаю від тебе В небо... (весь припев - 2)
Іноді за стінами сиджу немов за гратами Стоп! Я в такі серйозні забавки не гратиму Я відлітаю і сам себе й тебе питаю Ніхто ж не знав що ти такая, чуєш Кая? Таке знайоме відчуття, водночас зовсім нове Щоразу, щоночі, щодня, знову і знову Відповідаєш все таке одне, напевне знаєш Коли ти забуваєш мене теж відлітаєш
Приспів
Іноді мені здається і серце б’ється Бас, барабан, вокал, розумієш про що йдеться? Звук, світло, гукають люди на повні груди Площа, трамвайні колії, якісь споруди Я хочу бачити хто там і що там Я намагаюсь, підходжу ближче Ну ось і все... Я прокидаюсь
Іноді я... Іноді я... І тоді я відлітаю від тебе В небо... (весь куплет - 2)
Переливали ванни через край Зачекай ну постривай То є Київ не LA І не Де Жанейро Перелетів би гори, але ні Бачив я тебе уві сні І відносини сумні Танцювали капуейро
Приспів: Зграя без крил ватага Що у мене є, є в мене рага Інше питання чи треба Ще чого мені благати у неба Ліс без дощу - пустеля Я твоя підлога, ти моя стеля Знаєш сама не варто Переводим листування на жарти
Заграбати приладдя і піти Справді вихід та дуже простий Файли ти мої утреш І я теж Зі столу посміхаєшся мені Зміни зберегти чи ні Реанімували ми Опцію зими
Приспів
Переливали ванни через край Забувай не діставай Так це Київ не LA І не Де Жанейро В словах моїх повтори, але ні Бачу я тебе уві сні Та відносини сумні Вже не танцюють капуейро
Ми в кав’ярні в компанії, трішечки парить Той спокій - моя примара Ти новини ведеш на якомусь каналі Я точно тобі не пара. Я не сам і розмови про каву й вистави Ну точно нам нідочого І братан зараз скаже у нас якісь справи Ніхто не тримає нікого.
Я видумую, я видумую Happy end в історію свою я Викарбовую я, викарбовую Сум, скупою мовою. Підпалю листа, підпалю листа Комерційним щоб сюжет не став Станція метро не та Аркуш чистий я дістав.
Схожі рими прості на дві гривні В кишені на каву і на роботу І сусіди мої ну немов навіжені До виходу і до входу. І "Love Story" стартує, прогавив початок Чогось там було замало Я на тебе придумав собі полювати Мене ти вже вполювала.
Я видумую, видумую Happy end в історію твою й мою Викарбовую я, викарбовую Сум, скупою мовою. Підпалю листа, я підпалю листа Комерційним щоб сюжет не став Станція метро не та Аркуш чистий я дістав.
Він байдужий ніхто, да так ніхто, Мої фатальні дзвони-дзвони Благали кулі війни, Лежали майже на том, на том Іди збираюсь на ви! Ось моє справжне лице Був згоден віддати все, Буквально все, Мене на скелі несе. Я слухав сміялася ти, Мов ляпаси оплески Мені нагадували, підказували, Падають з неба зірки. Віддавши своє люблю, Я за тобою пішов, Не все, що гладеньке — шовк, Щось загубив, щось знайшов, Лишився маленький шов, маленький шов.
Приспів: Від твоєї вроди спокуси Не рятують драйв барабана біт-біт, Силу маєш ста землетрусив, Бо мене трясе і кидає в піт. Поза як на паперті рано, Чуєш я не з тих, кого лякає лід, Найтеміншу ніч змінить ранок Муза вся скінчила, став на repeat
Ротами хапали сніг, Мурахами по спині, Не розумів слова НІ, Земля тікала з під ніг. З тобою й досі на Ви, Я не жалкую про час, Адже ми мали усе,буквально все, Я сам сказав горю с нас. Мовчав я, плакала ти, Ось моє справжне лице, Давай же змінимо це, Буквально все, Бо нас на скелі несе. Зібравши свою люблю, Підвівся й далі пішов, Щось загубив, щось знайшов, Не все, що гладеньке — шовк, Лишився маленький шов, маленький шов.
Приспів: Від твоєї вроди спокуси Не рятують драйв барабана біт-біт, Силу маєш ста землетрусив, Бо мене трясе і кидає в піт. Поза як на паперті рано, Чуєш я не з тих, кого лякає лід, Найтеміншу ніч змінить ранок Муза вся скінчила, став на repeat
Знав би де впав, взагалі б не ходив В тихий сад, темний сад. Твоєї вроди. Дай мені знак, все це схоже на сон. Ти мій тюнер, ти мій камертон
Від твоєї вроди спокуси Від твоєї вроди спокуси Від твоєї вроди спокуси Від твоєї вроди…
Від твоєї вроди спокуси Не рятують драйв барабана біт-біт, Силу маєш ста землетрусив, Бо мене трясе і кидає в піт. Поза як на паперті рано, Чуєш я не з тих, кого лякає лід, Найтеміншу ніч змінить ранок Муза вся скінчила, став на repeat
Cвiй захисний экран ти вмикаєш коли я проходжу поруч Або пропав або пан не дiзнаюсь не в колi твого я зору Там тiльки мачо там моднi тачки там свiжий подих твоєї; жвачки Все супер-пупер смайли по асi i ми спiлкуемося в пласмасi Регей фанк i лайт джаз смак сiгари i постери Че Гiвари Час на iнет вже щез та чомусь так ламає iти на пари Там всi заучки в спирту гадючки пiснi сердючки аж до вiдключки А тут все супер-пупер смайли по асi далi спiлкуэмося в пластмасi Ну не пiдламуй так дiсконєкт у мережi в мiстах пожежi Ти написала так i ми йдем на володар кiлець Двi Вежi Блiн я ж не мачо блiн де моднi тачки де свiжий подих моєї; жвачки Все супер-пупер смайли по асi далi спiлкуэмося в пластмасi
В кожного гурту є пісні про дні і ночі Всіх накриває, таке іноді буває Привіт, як справи? Бери все, що ти захочеш Хто вміє слухати той не перебиває. Коли наснаги бракує - телефоную Або кажу сам собі easy, let it be Кому о 5-ій слова ці вночі римую Чи це потрібно тобі? Так тобі, тобі. Наполеонівські плани у ростамана Швидко спалахують, мить і вони згасають Ні ми не рупори, ми лише меломани Подорожують, куражаться, зависають.
Я пам’ятаю, як приїхали-приплили Вірші плели, очима кліп-кліп-кліпали Хворіли музикою, кліпами ми І залишилися лиш тими, ким були. Думками з вами, ну ніяк без вас І кожен раз мов перший раз Декілька тисяч накрутили, набігали Та залишилися лиши тими, ким були.
Перефарбую батареї в червоне Вони одразу стануть теплі й чисті Старенькі конверси, люлька і мікрофони Обраний номер не дійсний, давно не дійсний. П’ятеро нас у маленькій тачці на трасі Коли щасливі, всім байдуже те, що тісно Хто розуміє, що маю я на увазі Заходьте в гості, я рано чекаю й пізно. Наполеонівські плани у ростамана Швидко спалахують, мить і вони згасають Ні ми не рупори, ми лише меломани Подорожують, куражаться, зависають.
Я пам’ятаю, як приїхали-приплили Вірші плели, очима кліпа-кліпали Горіли музикою, кліпами ми І залишились лиш тими, ким були. Думками з вами, ну ніяк без вас І кожен раз мов перший раз Декілька тисяч накрутили, набігали Та залишилися ми тими, ким були.
Я пам’ятаю, як приїхали-прибули Вірші плели, очима кліпа-кліпали Хворіли музикою, кліпами ми, ай І залишилися лиш тими, ким були. Думками з вами, ну ніяк без вас І кожен раз мов перший раз Декілька тисяч накрутили, набігали Та залишилися лиш тими, ким були.
Я пам’ятаю, як приїхали-приплили Вірші плели, очима кліпа-кліпали Хворіли музикою, кліпами ми І залишалися лиш тими, ким були. Думками з вами, ну ніяк без вас І кожен раз мов перший раз Декілька тисяч накрутили, набігали Та залишилися лиш тими ми, ким були.
Серый рассвет, серый проспект ночью прошла гроза Мокрый асфальт - город продрог со сна В серой толпе сама по себе, полуприкрыв глаза Снова в метро спешит она.
Тесный перрон, синий вагон, желтый подземный свет Черный тоннель - поезд летит во тьму В сумке на дне сложен вдвойне смятый заветный билет Завтра она идет на концерт к нему.
Припев: Ниточка дней все не кончается Мы - бусы на ней, мы бьемся, как рыбы в стекло Встретиться с ней не получается Звезды не ездят в метро.
Ночь, тишина, лопнет струна, как натянутый нерв Он дома один, он которую ночь без сна Он всех послал, он так устал от этих накрашенных стерв Он знает, где-то в метро - она.
Припев.
Ссора в пробке у твоего Домодедово-Домодедово Ссора в пробке у твоего Шереметьево-Шереметьево Респект дядечке, респект.
Як же мені тебе привабити? Вроду до тебе в переходах не віднайти. Знати принаймні хто є ти, де ти, Потім вагатись підійти чи не підійти.
Скільки питань, Заморочених зізнань.
Як же тобі мене пробачити? Правду серед брехні так важко побачити. Люди продовжують судачити, Яка різниця винен я, чи ти?
Нам би відкинути образи і далі йти, Образи і далі йти...
Приспів: Настане той день, Зберу я у віхоть солому пісень, Позичу десь сили, Щоб тії слова за живе вас вкусили Настане та мить: летить і розтане усе як і в мить. Настане той день... Настане той день...
Як заховатися від заздрощів? Як обійти нам каббалу зоряних борщів, Щоб не заляпали лайна дощі? Не перешло на х зна що золото душі.
Доле моя, може інший, може я Може інший, може і я...
Мое имя могло бы звучать иначе: Мелодичней, чем в этих устах жестоких. Ты сказала, что нужен романтик-мальчик, Мой дядя чтоб твердо стоял на почве.
На два фронта, как панда кунг-фу, фигачишь: Днем - моя ты, его ты - в субботу ночью. Не звони мне, не то ты опять заплачешь. Почему, ты мне ответь, ты моя всего на треть? И доколе мне в огне гореть?
Пошла вон. Да, я сошел с ума. Вон. Ты все решишь сама. Имени моего лихом не вспоминай. Безымянная ты отныне.
Пошла вон. Да, в утренний туман. Вон. Верь в свой самообман. Только имени моего лихом не вспоминай. У него тебя не отниму я.
Мне не больно. Ведь ты мне хранила верность В эпизодах, дозволенных нам судьбою. В треугольник закованы мы были как в крепость. Почему, ты мне ответь, ты была всего на треть? И доколе мне в огне гореть?
Пошла вон. Да, я сошел с ума. Вон. Ты все решишь сама. Имени моего лихом не вспоминай. Безымянная ты отныне.
Пошла вон. Да, в утренний туман. Вон. Верь в свой самообман. Только имени моего лихом не вспоминай. У него тебя не отниму я.
Пошла вон. Да, я сошел с ума. Вон. Ты все решишь сама. Имени моего лихом не вспоминай. Безымянная ты отныне.
Пошла вон. Да, в утренний туман. Вон. Верь в свой самообман. Только имени моего лихом не вспоминай. У него тебя не отниму я.
Это было как сон, только наяву: Обошлись без вопросов про «Как дела?», Я не думал, что так далеко за буйки заплыву, Стойка бара желающими полна. Обменялись приветами; как начать? Суета заболела и умерла. Ты сказала «Ничей», я сказал «Ничья», Обещали гореть, только бы дотла! Ну, здравствуй! А кто ты? Гол в мои ворота, Глазами стреляешь, А знаешь?
Так мало осталось нам лета, Фальшивый загар и сандалии. Подброшена в воздух монета: Орел или решка? Да или…?
Уходи, не волнуйся, я выживу. Мы увидимся снова? Ответ – «Нет». Я не думал, что так далеко за буйки заплыву, Но и в этом тоннеле есть свет. Ну, здравствуй! А к то ты? Билеты, банкноты, Когда улетаешь, А знаешь?
(2 раза) Так мало осталось нам лета, Фальшивый загар и сандалии. Подброшена в воздух монета: Орел или решка? Да или…
Не бреши мені. Я один із тих, Хто побачив сенс виправдати все І впав до брехні, але більше ні. Не бреши мені. Не жалій себе. Бо сказавши «А» все одно колись
скажеш гірке «Б» і немає тебе. Не бреши собі. Не врятуєш так Білий наш літак крилами на схід тількі без брехні. Все що маєш ти — твоя чистота. Не продай її. Я благаю ні, залишайся так.
Гнучка немов гілка, хитка немов мій дах. Гидка немов горілка, зброя невдах. Гірка ніби зрада, в голову ніби цвях. Ламка ніби Lada, твоя мені брехня.
Я брехав тоді. Падав крізь гілля. В результаті все вичерпало сенс і … до нуля. Але інші ми з новими людьми Коло, крейдою, слово їй даю: «геть летіть від них»
Гнучка немов гілка, хитка немов мій дах. Гидка немов горілка, зброя невдах. Гірка ніби зрада, в голову ніби цвях. Ламка ніби Lada, моя тобі брехня. моя тобі брехня… твоя мені брехня… не бреши мені ні. Не бреши собі. Гнучка немов гілка, хитка немов мій дах. Гидка немов горілка, зброя невдах. Гірка ніби зрада, в голову ніби цвях. Ламка наче Lada, твоя мені брехня.
Грушевого вкус лимонада и деда жжет обрезку сада Потрескивает интересно в костре наше с братьями детство Как пахнет сырая солома, как звонко во всю мам, я дома Все взрослые добрые люди, казалось, всегда это будет
Какая нужна мне награда, где дюбель найти и карбида Пиф-паф — и враги все убиты, лето и школа закрыта Нет велика, круче Салюта,Ван Бастен, Гуллит, Батистута Братцы, темнеет и мама волнуется, хватит стрелять, по домам пора
Припев: Знай, я не повзрослею назло, бобина запишет мой детский крик Боюсь глубины, но плыву на бык Ай, ему, а не мне повезло, на вид все шестнадцать есть А значит, в кино с нею вместе сесть Стой, узнал я тебя старик Не ври, что со взрослыми жить привык Давай прогуляем, плевать на втык Где здесь у них все поставить на паузу, как сохранить, что нажать Паспортный, выход, выдача багажа
Не может быть, но я такой же, стоим на одном перекрестке Едешь к своим, я тоже, перезвоню попозже Хотим от земли оторваться, но жмем не на те педали Ну, где ты мальчишка из стали, где тот, кого понимали
Плановые переклички, стремный пакет в электричке Молча курю ночами, прячу в парадном спички Боюсь терять, что имею, бьюсь с ним, как только умею Вырос, а все не умнею, пойду щетину побрею
Припев: Знай, я не повзрослею назло, бобина запишет мой детский крик Боюсь глубины, но плыву на бык Ай, ему, а не мне повезло, на вид все шестнадцать есть А значит, в кино с нею вместе сесть Стой, узнал я тебя старик Не ври, что со взрослыми жить привык Давай прогуляем, плевать на втык Где здесь у них все поставить на паузу, как сохранить, что нажать Паспортный, выход, выдача багажа
Знай, я не повзрослею назло, бобина запишет мой детский крик Боюсь глубины, но плыву на бык Ай, ему, а не мне повезло, на вид все шестнадцать есть А значит, в кино с нею вместе сесть Стой, узнал я тебя старик Не ври, что со взрослыми жить привык Давай прогуляем, плевать на втык Где здесь у них все поставить на паузу, как сохранить, что нажать Паспортный, выход, выдача багажа
Зима, зима, зима, зима. Зняла мої ручні гальма. Чимось білим літо вбила. Зима, зима, зима, зима. Звела, зараза, з розума. І не шкода голольода. Я з ними, зими, зими. По парадних стигли ми, Невідомими, стали ми знайомими. Довелося ще раз її бачити прикрас. Біла кома на моїх балконах.
Приспів: Питаю я як Тепер відшукати себе. Питаю я де Того, що було вже не буде. Ти визначи час. Ніколи, а може ще раз. Невдовзі зима занесе Все, що так зігрівало нас.
Холодний, модний, водний тік. Від неї біг, до тебе втік. Кучугури, так як ти не журять. М’яка, мов пір’я і легка Одвічна матиматика. Врахувала, щоб тепла не стало. Зима, зима, зима, зима. Моя кохана і кума. Приспали, не забули ми. Білі впали килими. Зима, зима, зима, зима. Звела, зараза, з розума. Біла кома на моїх балконах.
Где бы ты и с кем бы ты Был бы, не был, знает небо Между нами не остынет, тиной не затянется Без тебя я как пустыня Днем жара, ночами иней Роль твою в моей картине невозможно отрицать
Кто теперь кого главней не считается Что теперь тебе еще рассказать Мне казалось, это только нас двоих касается Посмотри в мои глаза Нам нельзя, нельзя назад. Не знаю как дальше, Но без боли и без фальши Стать капельку проще Вслепую, на ощупь
Мы мед и яд, мы плюс и минус Но ты моя необходимость И если между нами пламя, пускай пылает до конца Меняю снова гнев на милость Меня надолго не хватило Но то, что ты мое светило Невозможно отрицать
Кто теперь кого главней не считается Что теперь тебе еще рассказать Мне казалось, это только нас двоих касается Посмотри в мои глаза Нам нельзя, нельзя назад. Не знаю как дальше, Но без боли и без фальши Стать капельку проще Вслепую, на ощупь
Стань мені самою, Саме тою піснею. Будую світ і розламую Кожного разу після. Лишись на першому, На своєму місці. Ця подорож вже завершена, А швидкість ще двісті…
Руту не шукай — твоя вона, Не даруй речей, даруй сина, Як тобі, не знаю, Припасти до душі?.. Річ одну ти знати повинна: Ні на що це зовсім не схоже, Я немов маленька дитина, Що без тебе жити не може.
Знані на весь світ команди, Мультиплатинові диски — Всі вони круті, ну звісно, Але так далеко звідси. Декілька простих акордів — І мелодія лунає — Сподіваюсь, відчуваєш, Хто про тебе справді дбає.
Руту не шукай — твоя вона, Не даруй речей, даруй сина, Як тобі, не знаю, Припасти до душі?.. Річ одну ти знати повинна: Ні на що це зовсім не схоже, Я немов маленька дитина, Що без тебе жити не може.
Відтепер німа людей гула, Розмір їх обрядів замалий, В інших всіх світах моя була, І нарешті стрілись на землі. Ну, не закінчуйся, наївний сон, Двоє на планеті проти всіх, Не дивись на них, не слухай їх, Це лише між пальцями пісок…
Руту не шукай — твоя вона, Не даруй речей, даруй сина, Як тобі, не знаю, Припасти до душі?.. Річ одну ти знати повинна: Ні на що це зовсім не схоже, Я немов маленька дитина, Що без тебе жити не може.
Главное достоинство этой игры в том, Что она состоит из разноцветных картинок. И нам не важно, что будет потом, Ведь все хотят целого, а не половинок.
Они позволяют тебе встать В странные позы вроде виндсерфа, Они заставляю тебя не спать Ночью без дозы и без спорта. При этом ты, правда, не можешь понять, Где же секрет, в чем же их тайный смысл, Так просто моторчик себе сломать, Если ты влип, если завис ты.
Мы знаем, что мы себе сломаем Этим летом, будущим маем, Мы знаем, что мы себе разобьём вдвоём.
Мы знаем, что мы себе сломаем Этим летом, будущим маем. Мы знаем, что мы себе разобьём вдвоём.
Они заставляю тебя бежать В обратную сторону от не надо. Узнаешь, как с крыльями их летать, Чуть позже узнаешь, как больно падать. Впусти их себе, ведь без них никак. В пролетах, в парадных, на сквозняках В трущобах, в хоромах, В добре и зле. И ночью, и днём, В небе и на Земле.
Мы знаем, что мы себе сломаем Этим летом, будущим маем. Мы знаем, что мы себе разобьём вдвоём.
Мы знаем, что мы себе сломаем Этим летом, будущим маем. Мы знаем, что мы себе разобьём вдвоём.
Мы знаем, что мы себе сломаем Этим летом, будущим маем. Мы знаем, что мы себе разобьём вдвоём, вдвоём… Вдвоём!
Мы знаем, что мы себе сломаем Этим летом, будущим маем. Мы знаем, что мы себе разобьём вдвоём.
Главное достоинство этой игры в том, Что она состоит из разноцветных картинок, И нам не важно, что будет потом, Ведь все хотят целого, а не половинок.
Я точно знаю в тебе тато влучний мисливець Я знаю твоя мама точно замвоєнкома Чому, скажи мені ти в жахливих снах не наснилась Навіщо нас тоді спільний дружбан познайомив. Якби мені тоді дали один тільки натяк Я б замість Люсі називав тебе завжди Надя Тепер благаю відпусти, не хочу, не треба Ми родичі, я наполягаю, що я твій дядя.
Приспів: Хвилюватися немає причин, як дають, то бери Якщо б’ють, то біжи, кричи. Технологія проста: ким би ти не став Зранку встав, присідай до ста і читай устав. Телебачення і в день і в ночі Дорогі глядачі, нам сюди надішліть листа Ми його тут покладем в лото трон Ви програли, пардон, селяві, і живіть до ста. (весь куплет - 2)
Обіцяли, що дадуть аксельбанти Сподівались, нас по квартирах розселять Ай, немає нікого крутішого за курсантів Та чомусь діди кругом такі не веселі. Якби мені тоді дали один тільки натяк Я б пішов в ботани, в бібліотеці б зашився Став би зіркою, катався б, тікав від фанатів Та навряд, чи сам собою б лишився.
Приспів
Обіцяли роялті від продажі альбому А по тєліку вони в брулях лімузинах Я чекав, минуло більш ніж п’ять років по тому Впізнає мене в крамниці тепер тьотя Зіна. Якби мені тоді дали один тільки натяк Я б не знаю ким би став, куди б, де забіг би Годі наді мною дослідів, ой, нєнада Зупиніть на світлофорі планету - я вийду.
Хвилюватися немає причин, як дають, то бери Якщо б’ють, то біжи, кричи. Технологія проста: ким би ти не став Зранку встав, присідай до ста і читай устав. Телебачення і в день і в ночі Дорогі глядачі, нам сюди надішліть листа Ми його тут покладем в лохо трон Ви програли, пардон, селяві, і живіть до ста.
Безліч твоїх ідей Якось я збився з рахунку Немає порятунку Мабуть це мій день Остання новина Знову ….. на ще щось Хочеш дізнатись дещо Чекай не пий вина Треба від тебе йти Та чомусь стою Я стою Зараз вимкнуть світло і дроти Слабину даю
Те що тримає нас Хай тримає нас Нікуди правди діти, бігти Все, це в останній раз Ми квити, стій Не відпускай Тримай, тримай, тримай Не відпускай Тримай, тримай, тримай Не відпускай Не від Тримай, тримай Не відпускай Тримай
Кожному з нас своє Своя мета єдина Все саме так повинно Бути як воно є Ця неповторна мить Більше її не буде Помічаймо люди Не тільки те, що болить Треба від тебе йти Та чомусь стою Я стою Зараз вимкнуть світло , дроти Слабину даю
Те що тримає нас Так тримає нас Нікуди правди діти, бігти Це все в останній раз Ми квити, стій Не відпускай Тримай, тримай, тримай Не відпускай Тримай, тримай, тримай Не відпускай Не від Тримай, тримай Тримай, тримай, тримай
Я надрукую вірш Вигадаю назв Там, де все зашибісь Чомусь немає нас Віддай мені моє Щось у тобі є Падай час від часу в низ до нас Раптом це на завжди Зачекай, зажди Ховатись на землі і в воді годі Хочу кричати тобі: Стій, злодій! Стій, злодій! Стій! Тримай, тримай! Треба було б піти Та чомусь стою, Я стою, стою, стою... Зараз вимкнуть світло і дроти Слабину даю
Те що тримало нас Так тримало нас Нікуди правди діти, бігти Це все в останній раз Ти чуєш,ні? Це все в останній раз Ми квити, стій Не відпускай Тримай, тримай, тримай Не відпускай Тримай, тримай тримай Не відпускай Не від Тримай, тримай, тримай Не відпускай
Ты набирала боль в меня, как наркотики в шприцы, Поила страстью, выдавая яд за медицину, И эти пестициды — давно во мне, поэтому стал циником, И, кажется, на эту дрянь подсел.
Ты набирала боль в меня, как наркотики в шприцы, Поила страстью, выдавая яд за медицину, И эти пестициды — давно во мне, поэтому стал циником, И, кажется, на эту дрянь подсел.
За окном мелькают люди-тени, знаешь а я теперь Не проклинаю нашу встречу, так мне легче. Но каждый вечер как по расписанию дурманю сознание, И уплываю по волнам своих воспоминаний.
Я не мог знать заранее, что ты тоже не нормальная, Ведь наделяли чем-то новым нас эти свидания. Ты аномалия, оттого и не любовь, а мания У нас с тобою была, вперемешку с криком и бранью.
Я знаю, что там покой, а здесь на сердце камень, Новый твой парень непререкаем — ну, прям подарок маме. Не упрекаю, сам многое делал не правильно; Искал тебя в глазах каких-то сук, от себя убегая.
Но мне не капли, не жаль их, ведь они только мешали! Представь, я так устал тебя любить, и ты тоже пуста. Просто если б дали шанс отмотать эти годы (бред!), Я подошел бы первый, и тихо сказал бы: «Привет»...
Ты набирала боль в меня, как наркотики в шприцы, Поила страстью, выдавая яд за медицину, И эти пестициды — давно во мне, поэтому стал циником, И, кажется, на эту дрянь подсел.
Ты набирала боль в меня, как наркотики в шприцы, Поила страстью, выдавая яд за медицину, И эти пестициды — давно во мне, поэтому стал циником, И, кажется, на эту дрянь подсел.
Все эти стихи теперь бумага, что летит из окон, Ложась около дома проклятого, что толку? Кутаюсь в кокон, забыл покой; как одиноко Среди копий людей, среди людей, от которых плохо.
И пытаюсь писать стихи о любви, о расставании, О расстояних, и просто ранах, Я простираюсь на километры пути назад, И эта музыка — хлам из попыток что-то сказать.
И тебе это проебам (ведь ты такая lady) Тебе бы летать (и не волнуют сплетни!) Простых обитателей (этой жизни!), А я так скучаю по тебе, извини.
Мой город устал слушать, как я скулю по тебе, Шлёт статьи мне фортуна про мир теней. Все мои песни про это, депрессии — скоро сопьюсь, наверное. Осенний гром, иду наверх я!..
Выбирай: запоминать или стереть? Что еще преодолеть? Я всё смогу! Поражений больше нет и нет побед, От себя бегу, к тебе, к себе бегу!
От количества преград виднее цель. Цитадель такую приступом не взять. Улыбается тридцатый мой апрель. Если скажешь мне летать, сумею летать! Всё не важно, как-куда, сюжет простой - Одиночества наелся досыта Маски сброшены. Я верю, что ты - та, Ты - та самая моя, я - твой!
Подбирать слова было некогда, Отступать, бежать назад Просто некуда да! Если ты со мной, Я принимаю бой! Хочешь - буду твой, Я - твой!
Нет, о многом я тебя не попрошу, Просто будь собою и со мною будь. Кто сегодня победит - не в этом суть! Заводи мотор - и в путь. Куда-нибудь...
Всё не важно, как-куда, сюжет простой - Одиночества наелся досыта Маски сброшены. Я верю, что ты - та, Ты - та самая моя, я - твой!
Подбирать слова было некогда, Отступать, бежать назад Просто некуда да! Если ты со мной, Я принимаю бой! Хочешь - буду твой, Я - твой!
Подбирать слова было некогда, Отступать, бежать назад Просто некуда да! Если ты со мной, Я принимаю бой! Хочешь - буду твой...
Подбирать слова было некогда, Отступать, бежать назад, назад Просто некуда да! Если ты со мной, Я принимаю бой! Хочешь - буду твой...
Буде потрібен дурень — телефонуй мені Ні сліз, ні слів, ні обурень — міста мої у вогні Ти все врахувала вдало, у тебе до того хист, І знищено переправу, між нами останній міст …
Надвечір коли все п’яне — думки накивали п’ят, Зализували мої рани десятки інших дівчат. Ось так і втрачають цноту, в останнє не втримали сліз. Нудьга та боїться поту, кохання боїться валіз…
Інший в око тепер тобі впаде Віддай любов візьми собі владу Хто тепер крає мене і краде? Перша наша зрада
Буде потрібен дотик — надряпай слова на стіні, Гачок мій опій наркотик, міста мої у вогні Ти мур збудувала вдало, упав не один альпініст Виконуй над іншими вправи, кохання залиш мені …
Надвечір коли всім п’яним, думки накивали п’ят, Зализували твої рани десятки інших хлоп’ят Ось так ми і втратили цноту, в останнє не втримали сліз А ти так боялась поту, а я так боявся валіз…
Скорый ты меня неси,где живет,где ждет она Войны разные мои,жизнь одна Замело не разглядеть,где теперь мои пути Выпадало выбирать мне не по совести
Самому себе не врать,бед не праздновать Нас пытались сторговать люди разные Времена были не те,не те,чья теперь вина Сколько ветром по воде нам написано
Припев:
Я сегодня здесь с тобой жил и пел Во сто крат твоя любовь прочих всех фальшивых дел Кого грел,кому светил, был бы светел Знает как до тла гореть только пепел
Если нечего сказать,лучше помолчи и От глупости тебя тишина спасет Выпадало выбирать мне не по совести Снегом замело пути вот и все,все
Виноваты,правы мы-кто рассудит Всех расставил по местам автор судеб По делам,не по словам суть видна Войны разные мои,ты одна,ты одна,ты одна
Припев:
Я сегодня здесь с тобой жил и пел Во сто крат твоя любовь прочих всех фальшивых дел Кого грел,кому светил, был бы светел Знает как до тла гореть только пепел
Я сегодня здесь с тобой жил и пел Во сто крат твоя любовь прочих всех фальшивых дел Кого грел,кому светил, был бы светел Знает как до тла гореть только пепел
Я сегодня здесь с тобой жил и пел Во сто крат твоя любовь прочих всех фальшивых дел Кого грел,кому светил, был бы светел Знает как до тла гореть только пепел,пепел
Я сегодня здесь с тобой жил и пел Я сегодня здесь с тобой жил и пел Я сегодня здесь с тобой,я с тобой,я с тобой С тобой
Кохана я просто хлопчина з сіренького міста На річці мене не знімали у стрічці В татка маленька хатина Я зовсім не знаю як треба Потреби бувають невелички Але за для тебе , для тебе . але за для тебе
Злечу аж до неба де зорі такі як ти любиш яскраві Несу тобі їх у долонях а раптом вподобаєш і скажеш Ти в мене найкращий ти здатен З тобою щаслива одразу Мільйон пострілів свята Салютами навіть гарматами
Без тебе цей світ піт і втоми Ні сісти ні впасти нема де Без тебе не затишно в дома Бабла застави засади Шукав тебе всюди ти ж поруч Де б тільки не був все з тобою Не дай тобі Господи горя
Лети аж до неба де зорі Такі як ти любиш яскраві Несу тобі їх у долонях А раптом вподобаєш скажеш Ти в мене найкращий ти здатен З тобою щаслива одразу Мільйони пострілів свята Салютами вдарять гармати
Память уже не жалит, Мысли не бьют по рукам, Я тебя провожаю К другим берегам. Ты перелетная птица, Счастье ищешь в пути, Приходишь, чтобы проститься И снова уйти, снова уйти.
Летний дождь, летний дождь Начался сегодня рано. Летний дождь, летний дождь Моей души омоет рану. Мы погрустим с ним вдвоем У слепого окна. Летний дождь, летний дождь Шепчет мне легко и просто, Что придешь, ты придешь, Ты придешь, но будет поздно. Несвоевременность - вечная драма, Где есть он и она.
Ты перестанешь мне сниться Скоро совсем, а потом Новой мечтой озарится остывший наш дом. Что от любви любви не ищут, Ты с годами поймешь, Ну а сейчас ты не слышишь и тебя не вернешь.
Летний дождь, летний дождь Начался сегодня рано. Летний дождь, летний дождь Моей души омоет рану. Мы погрустим с ним вдвоем У слепого окна. Летний дождь, летний дождь Шепчет мне легко и просто, Что придешь, ты придешь, Ты придешь, но будет поздно. Несвоевременность - вечная драма, Где есть он и она.
More brilliant than sun & More hypnotic than moon… More brilliant, b-brilliant than sun, sun
Та, что была со мной, где ты теперь? На другой полосе, если можно вместе все… Та, кого вёл домой… недавно, вроде бы, На работе я, на охоте ты.. Спорю с самим собой: "Чудак. Ну, давай дружить? Как-то надо же жить, хлеб жевать, воду пить, Болеть, глотать драже, Комментить твой ЖЖ, Настроение держать на восьмом этаже…"
Знать бы хотя бы, где ты и с кем ты? Тепло ли там? Я-то на твоей планете. Слать бы тебе конверты, Как Кай Герде кубики изо льда, прямиком в никуда… Знать бы хотя бы с кем ты да как ты? Честно, кормлю кота, поливаю кактус… В гости к тебе идти по парапету И не верить бреду, что тебя нету…
More brilliant than su-sun mo-more More brilliant than sun… & More hypnotic than mo-moon…
Хочешь знать, как живу? Отпусти тетиву. Наберу и сотру, напишу и порву, Все на так себе… Лучше, не плохо, плыву на плаву… Нет, назад не прошусь, зазвонит и проснусь… С кем встречаешь весну, кто приходит во сне? Извини, но я нет-не вернуть этих лет… Вот опять этот бред… Всё, спокойной... (-/ночи-) Привет.
Знать бы хотя бы, где ты, с кем ты? Тепло ли там? Я-то на твоей планете. Слать бы тебе конверты, Как Кай Герде кубики изо льда, прямиком в никуда… Знать бы хотя бы с кем ты да как ты? Честно, кормлю кота, поливаю кактус… В гости к тебе идти по парапету И не верить бреду, что тебя нету…
More brilliant than sun, su-sun, sun & More hypnotic than mo-oo-oo-on… More brilliant, mo-mo-more brilliant than sun… & More hypnotic than m-mo-oo-oo-oo-on…
There is a sound of kids, there is a sound of ki-kids There is a sound, there is a sound, there is a sound of kids… sleep...
More brilliant than sun & More hypnotic than mo-mo-mo-moon… More brilliant than sun & More hypnotic than moon… Текст исправил VooDoo-Diablo
Пока… А ты ушел так быстро, в моей душе оставив боли след. Пока… А завтра будет то же, было так уже сотни лет. И сколько раз я это слышу, привыкнуть так и не смогла. Любовь приносит счастье, но только я всегда одна. Припев: Вопросы – улыбки. Признания и ошибки. В глазах – влечение душ. Лица – движения. В зеркальном отражении. Пока… Холодный душ. Пока… Я ждать готова вечно коротких встреч и длинных встреч. Пока… Ты просто был беспечен, не найти нам счастье, не сберечь. Я ненавижу это слово, всегда «пока», а где «привет»? Вся жизнь – поток «пока», а для меня любовь – запрет. Припев: Вопросы – улыбки. Признания и ошибки. В глазах – влечение душ. Лица – движения. В зеркальном отражении. Пока… Холодный душ.
Вдаль уносят нас рассветы, видим краешек земли. Отчего так строг сегодня папа? Ты же был таким, как мы. Белым облаком растают все печали на пути. Ты же знаешь, так бывает, папа, я прошу, меня прости. Припев: Ты со мной строгий и ласковый, поговорим же о нас. Может быть, с новыми красками мир я увижу сейчас. Почему мне снова грезится дней золотых суета? Знаешь, папа, даже не верится, вот она – наша мечта! Откровенные вопросы – в глубине любимых глаз. Это теплый южный ветер, папа, ранит сердце в первый раз. И не спрятаться, не скрыться в летний зной или в дожди. От того, что приключится с нами, от того, что впереди. Припев: Ты со мной строгий и ласковый, поговорим же о нас. Может быть, с новыми красками мир я увижу сейчас. Почему мне снова грезится дней золотых суета? Знаешь, папа, даже не верится, вот она – наша мечта! Ты со мной строгий и ласковый, поговорим же о нас. Может быть, с новыми красками мир я увижу сейчас. Почему мне снова грезится дней золотых суета? Знаешь, папа, даже не верится, вот она – наша мечта!
В этой вечной суете, в мире больших тревог Я доверила тебе нить своих дорог. С неба звезды рукой не достать. Знаю, просто все потерять. Припев: Сохрани меня от бед, сохрани мой легкий след, Подбери любви слова, я тебя всю жизнь ждала. Подари мне счастья миг, подари свой лучший стих, Я поверю всем словам, я тебя всю жизнь ждала. Душу настежь распахну, сердце открою я. Всю свою любовь вдохну нежностью в тебя. С неба звезды укажут нам путь. Вместе просто в счастье шагнуть. Припев: Сохрани меня от бед, сохрани мой легкий след, Подбери любви слова, я тебя всю жизнь ждала. Сохрани меня от бед, сохрани мой легкий след, Подбери любви слова, я тебя всю жизнь ждала.
Разлучная пора, белая сирень, Мне уже пора, от елей тень. Бегут наши дни, как в речку ручейки, Нам их не вернуть и не спасти! Припев: Мы неверной дорогой идём, ищем лёгкие пути, И мы с этой дороги сойдём, не найдя любви! У подножья скал, там так высоко, Ты меня искал, а я далеко, По сырым следам, я тебя нашла, Только мы сошли с верного пути! Припев: Мы неверной дорогой идём, ищем лёгкие пути, И мы с этой дороги сойдём, не найдя любви!
Бежит рассвет по улицам пустым, гася все огни. Сомнений нет, но я прошу в последний раз оглянись. Как долго не прощали обид и где-то еще память болит. Но не смогу, ты слышишь, не смогу тебя забыть. Припев: Тривогами, туманами мчит любовь автобанами. И расстаемся так рано мы, скажи, зачем? Туманами, тревогами судьба зовет нас дорогами, Чтоб вместе были так долго мы не на совсем. Туманый свет упал на плечи мои. Новый день… Несу в душе твоих прощальных поцелуев тень. Любовью заколдованый круг однажды разорвали мы вдруг. И только ветер за окном поет мелодию разлук.Припев: Тривогами, туманами мчит любовь автобанами. И расстаемся так рано мы, скажи, зачем? Туманами, тревогами судьба зовет нас дорогами, Чтоб вместе были так долго мы не на совсем.Я не прошу последних слов и нет надежды для нас. Расходятся дороги любви. Мы счастье удержать не смогли, Но не смогу, ты слышишь, не смогу тебя забыть. Припев: Тривогами, туманами мчит любовь автобанами. И расстаемся так рано мы, скажи, зачем? Туманами, тревогами судьба зовет нас дорогами, Чтоб вместе были так долго мы не на совсем.
Раз-два, три-четыре, три-четыре, раз-два. Вон шагает дружно в ряд взвод молоденьких ребят. Три-четыре, раз-два, раз-два, три-четыре. Надо, чтоб легко служили, чтобы девушки любили. Припев: Не волнуйся, мой любимый! Твоих глаз я не забуду. Не тревожься, мой любимый! Твои губы помнить буду! Раз-два, три-четыре, три-четыре, раз-два. Дома матери-отцы слов хороших не жалели. Три-четыре, раз-два, раз-два, три-четыре. Стали наши парни в строй – души милых заболели. Припев: Не волнуйся, мой любимый! Твоих глаз я не забуду. Не тревожься, мой любимый! Твои губы помнить буду! Раз – девчонки, два – мальчишки, три – любовь из взрослой книжки. Ждать – не просто, ждать – два года, но любовь всего сильней. Раз – любовь из взрослой книжки, три – девчонки, два – мальчишки. Ждать я буду – не волнуйся, только в счастье ты поверь! Припев: Не волнуйся, мой любимый! Твоих глаз я не забуду. Не тревожься, мой любимый! Твои губы помнить буду!
Может быть «да», может быть «нет»… На земле любви, на земле любви, меж семи ветров. Мы с тобой одни, мы с тобой одни, и не нужно слов. Не проси меня, не проси меня сразу дать ответ. Я хочу узнать, я хочу узнать, любишь или нет. Ветром унесло пыль ненужных слов, что хотел сказать ты мне про любовь. Как ответить мне на твои слова, я еще не знаю сама. Припев: Может быть, «да» тебе вдруг скажу я. Может быть, «нет» ты услышишь в ответ. Может быть, сердце тебе подарю я. Может быть «да», а может быть «нет». Дай свою ладонь, дай свою ладонь, посмотри в глаза. Видишь, в них огонь, видишь, в них огонь и блестит слеза? Только не проси, только не проси «да» сказать в ответ. Ты меня прости, ты меня прости, если будет «нет». Припев: Может быть, «да» тебе вдруг скажу я. Может быть, «нет» ты услышишь в ответ. Может быть, сердце тебе подарю я. Может быть «да», а может быть «нет».
Небо зоряне… Ніжно сон мене обiймає – птахом промайне… Приспiв: Я бiлi крила розгорну, на яснi зорi полечу, там, де свiтлий тихий рай. Вiтрила мрії пiдiйму, на тихi води попливу, де мiй рiдний милий край, Рідний край. Я у синi гори полину – хмари пригорну. У Днiпро-Славуту порину – веселку розiллю. Попливу по Днiпру, до моря поверну. Приспiв: Я бiлi крила розгорну, на яснi зорi полечу, там, де свiтлий тихий рай. Вiтрила мрії пiдiйму, на тихi води попливу, де мiй рiдний милий край, Рідний край. У степу до трав я прилину, по росi пройду, Напою у лузi калину, додому полечу. Рiдний дiм, як зоря, нас веде в життя. Приспiв: Я бiлi крила розгорну, на яснi зорi полечу, там, де свiтлий тихий рай. Вiтрила мрії пiдiйму, на тихi води попливу, де мiй рiдний милий край, Рідний край.
Снова вижу тот же сон, он опять пришел в мой дом и тебя с собой привел. Слишком сложно все забыть, но еще сложней простить одиночество мое. Боль, как осколок режет, ноль по шкале надежды, Соль на открытой ране жду, что будет все как прежде…Припев: Но, у любви всегда свой путь и ее не обмануть, и разбитые мечты не склеить. Да, у любви свои права, для нее ничто слова, а глазам твоим она не верит.Много дней, как я одна, и немая тишина каждый миг рождает боль. И пусть еще могу дышать, но не живет моя душа, ты забрал ее с собой! Роль — это просто маска, боль не бывает лаской, Жаль, даже в детских сказках дождь порой смывает краски.Припев: Но, у любви всегда свой путь и ее не обмануть, и разбитые мечты не склеить. Да, у любви свои права, для нее ничто слова, а глазам твоим она не верит.Может быть, когда-нибудь потом… От меня за сотни дней… В миг, когда грустишь о самом дорогом, ты поймешь всю боль любви моей.Припев: Но, у любви всегда свой путь и ее не обмануть, и разбитые мечты не склеить. Да, у любви свои права, для нее ничто слова, а глазам твоим она не верит.Боль, словно эхо по следам, словно пальцы по ладам из мелодии моей потери. Но у любви свои права, для нее ничто слова, а глазам твоим она не верит.
Я вже знаю напевно, що не збудеться мрiя, Що чекаю даремно, що погасла надiя. Приспів: Я знайду в собi сили сказати вже, що не знаю я, чи вiднайду тебе. Хоч твоє iм’ я згадую кожну мить, серце вже твоє мною не заболить. Я не знаю спокою, не зустрiнусь з тобою, Хоч кричу я вiд болю — не змiнити вже долю. Приспів: Я знайду в собi сили сказати вже, що не знаю я, чи вiднайду тебе. Хоч твоє iм’ я згадую кожну мить, серце вже твоє мною не заболить. Хоч далеко ти, згадкою я живу. Сотням лiт пройти — я все одно люблю. Знаю, що повік від себе не втечу. Пам’ ять — то не снiг, що тане по теплу. Приспів: Я знайду в собi сили сказати вже, що не знаю я, чи вiднайду тебе. Хоч твоє iм’ я згадую кожну мить, серце вже твоє мною не заболить.