Є у всіх у нас одна вада: Ми заручники наших "хочу". Як і сотні років назад Бабло-бабло наш камінь точить. Перше і останнє завдання - Якомога більше паперів. Нескінченні наші бажання Вже не проходять ні в вікна, ні в двері.
Приспів: Кажуть, править cash-бабулес, Хто встиг - той вліз, інші - в ліс. Вам потрібен cash - так, авжеж. Я вже бачу ліс рук, рук ліс. Кажуть, править cash-бабулес, Нібито він надає імунітет від усіх криз. Те, що з ним загубиш, вже не знайдеш: Він підносить до небес, потім кидає вниз.
З іпотечним своїм кредитом Відчуваєш себе як Чак Норріс. Хто ж тепер може з ніг тебе збити?Є ж поліс, страховий поліс. Перше і останнє завдання - Якомога більше привату Ай, страшне ж яке побажання: Щоб ти жив на одну зарплату.
Приспів Money, money, get rich or die tryin’ Money, get rich or die tryin’
Тобі був потрібен, здавалось, що ніби Так чим відрізняється ліжко від диби? Ліхтар кольоровий, приємні розмови А далі - не важко, сужет вже не новий Кіслот кіловати і вуха із вати Рамантікі штота у вас малавата А ти не відходиш, ти з різними ходиш Додому приводиш, ласкаво розводиш В мені тільки реггі залишило теґи У радощів в морі надії прозорі Тікаючи тином я паца надибав Знайому машину, а в ній - хмари диму Ні сонця, ні пляжів, у схемі бліндажів Як ви живете, ну хто з вас розкаже? Клуби-труби, підвали-травали Як все це дістало, повітря замало
Приспів: (2) Міг би не знайти та знав де шукав А ти з’їзджала з теми, мовляв, ми такі усі Можливо я, можливо я на Ямайку тебе забрав Лаве не вистачало нам на таксі
З тобою я гасав, нависав, а вогонь згасав Поряд всі не ті, навмання ми у темноті Ковток з наливайки, квиток до Ямайки То був тільки сон, а між нами вже гайки Трапи відводять, пілоти підходять Вставай, чіпідрос, вже тролєйбуси ходять Не відкриваю очі, відчуваю що тебе нема І горе в вітрині моря, все було поряд Дякую-сіба за кисле, за пиво За те що не було-було, за то што не било да било Тікаючи тином я паца надибав Знайому машину, а в ній - хмари диму Де сонце, де пляжі, де схеми бліндажів? Як ви живете, ну хто з вас розкаже? Клуби-труби, підвали-травали Як все це дістало, повітря замало
Приспів (2)
Де моє лаве, де моє лаве? Де моє лаве, де моє лаве? Де моє лаве, де моє лаве? Оу, де моє лаве, де моє лаве? Де моє лаве, де моє лаве? Де моє лаве, де моє лаве? Де моє лаве, де моє лаве? Оу, де моє лаве?
Приспів
Міг би не знайти я, та знав де шукав А ти з’їзджала з теми, мовляв, ми такі усі Можливо я, можливо ти, можливо я, можливо ти Лаве не вистачало нам на таксі...
Припев: Вон! из моих мыслей, Вон! с моего долгоденствия. Уходи, из моих снов скройся быстро Вон! с моего сердца Куплет 1: Оставь меня на том же месте где я был прежде, Не надо слов вежливых и потоков нежностей, А потом режь меня, если так сильно лезвие чешется Я давно уже без лица. Нет глаз только линзы голубого цвета У меня нет лета, просто тепло и безветренно Бывает иногда в моём опустошённом секторе Но вот сейчас некто долбится в душу усердно Так, но дверь не та, сорвать с петель никак И твой предел порог моего чердака И промелькал уже тот яркий огонёк в глазах Тебе так нравится в меня эти шипы вонзать Да я и сам уже привык того не отрицать Так же как ты к моей руке на твоих волосах Ты всё пытаешься чего-то доказать Я обязательно послушаю тебя когда ты будешь спать Куплет 2: Прошу оставь меня в покое не трогай руками В моих снах мне тяжело просыпаться ночами Нервы натянуты как струны гитары стоя у края Порога, бессонница когда колешь шипами В мой адрес тысячи слов твоих истерик глупых Терзания всё глубже и отношений грубых На лезвии ножа этих бессонных ночей Уходи вон от меня закрой за собой дверь Сижу в одиночестве листаю сотни страниц Где рисовала ты мотивы одиноких улиц Те фотографии от злости рву на куски Наша первая встреча когда были мы счастливы Погаснет свет в моём окне я выйду из дома И по ЖД вокзалу мимо пролетают вагоны Тают перроны, аэродромы... Прошу уйди из моих мыслей, оставь меня в покое...
Знаю я, знаєш ти Що манель римувати листи і мости Репери, римарі наганяють комарі Так комарі Та якщо що почуття через край Ними милуватись дай, тільки дай, дай Зорі більше б не світили і світ не милий Ми з тобою щось не встигли, ми щось встигли Вже за тиждень це знову і потяг потім Цілий день сидиш на дроті, цукерка в роті Ще й досі чиїсь доці Марусі Фроці На тебе косять, автограф просять Знай, но ти зазнаєшся негайно Бачу виглядаєш файно, охайно Десь мерседес чорний, шаровари сині Один медальйон на пузі, інший на спині
Приспів: Ай, порубаю я тебе в ковбасу Ай-ай, заспіваєш солодку попсу Ап, не бажаючи скажи: "Стоп" Або забувай про хап, про хіп-хоп (весь куплет - 2)
Зграї тих, зграї цих Вже сьогодні хіт лунає, вчора ледве стих Встиг написати той вірш, думи про стиль Знайди зусиль, шию намиль, чи йди в утиль Та якщо вистарчить втіх в тебе на всіх І дахи зірве зі стріх, музу зустрів Декілька слів по струнах тишком, камеру писком Не зламається під нашим диском твоє намисто Добре, ласкаво просимо, разом покосим Журналісткє без вапроса нє аби нє чіпідроси Все, ти нарешті зірка, на штанях дірка Можливо вже є машинка, або квартирка Ти зважив всі "за", і зважив "проти" Спробував важкі наркотики, стради дотики Шоу-бізнес, його заґони - твої закони Та що ти несеш мільйони, як силікони
В мене є те, що не зовсім потрібно тобі, бейбі В тебе є те, що не зовсім мені по зубах Я кожен день, я щодня обіцяю собі навчусь Грію я тебе в своїх руках, а грати не вмію. є-є-є-є…
Прмспів: В тебе є шість струн, сім нот, безліч акордів Здавалося б, обійняв там, взяв тут, але не виходить Збиваю я руки в кров, тримаю мов спрут, затримую подих Мабуть нездара, мовчить моя гітара.
Це кляті гроші, вони заважають тобі — спалю Зимові ночі, коли я тебе не чіпав — пробач Якщо ти хочеш, я всім розкажу як, як тебе я люблю Поприбираю цей срач, тільки заплач…
Прмспів: Золотом тих струн, тих нот, сріблом акордів Здавалося б, обійняв там, взяв тут, але не виходить Збиваю я руки в кров, тримаю мов спрут, затримую подих Мабуть нездара, мовчить моя гітара.
Програш.
Шість струн, сім нот, безліч акордів Здавалося б, обійняв там, взяв тут, але не виходить Збиваю я руки в кров, тримаю мов спрут, затримую подих Мабуть нездара, мовчить моя гітара…
О шість струн, сім нот, безліч акордів Здавалося б, обійняв там, взяв тут, але не виходить Збиваю я пальці в кров, тримаю мов спрут, затримую подих Мабуть нездара, мовчить моя гітара. Мабуть нездара…
Ревность накрыла меня, как снежная лавина. И со вчерашнего дня меня лишь половина. тенью хожу за тобой, не понимая где я. только заноза любовь болит еще сильнее
Твои износились все слова и три на два ни как не делится Раскладываю заново под проливными наше го Кому то снятся острова когда метелица Я наблюдаю в каждом сне твою ладонь
Там линии жизни наши сплетаются И нет расставания на сто долгих лет Там запросто счастливо жить получается И в ноябре и в январе
Холода нет и снега нет Холода нет и снега нет Холода нет снега нет Холода точка нет
Я знаю где-то есть страна без слякоти и гроз Вот накоплю и нам двоим куплю туда билет Задаю тебе давным давно всего один вопрос Жду на него один ответ поедешь или нет
Там линии жизни наши сплетаются Там нет расставаний на сто долгих лет Там запросто счастливо жить получается И в ноябре и в январе
Холода нет и снега нет Холода нет и снега нет Холода нет снега нет Холода точка нет
День як день, ніч як ніч. Ніч як ніч, день як день.
Нарешті, знову ти повертаєшся додому. Дивлюсь назад, хтось бананами гамує втому, Хтось щось читає, хтось в метро втикає, Лиш вона одна біля вікна тебе чекає.
І бачить - ти ходиш поруч тими ж дворами, Через перехід праворуч, потім біля брами. Можливо ти зупинишся, поглянеш - третій поверх зліва. Така дурниця, а вона була б щаслива.
Ні, думаєш, як все дістало, життя замало, Доля всі надії, сподiвання розігнала. Куди ідеш, що буде далі - питання Над якими зараз думати, повір, не варто.
Приспів: Вона одна, вона одна, сидітиме біля вікна до темна. Гукатиме тебе й мене, а час мине... Вона одна, вона одна є-ее. Гукатиме тебе й мене, а час мине...
День як день, змінилося все давно. День у день - життя кольорове кино. Ніч як ніч, як сяйво запалених свіч. День як день, ага, ніч як ніч.
Вона чекала тільки на тебе, чуєш?! А ти і в вус не дуєш, ти побут свій лаштуєш. Кохаєш свою машину і маєш стиль. Отримав все, що хотів, доклав зусиль.
Чому ж тоді сумно - її немає поруч, Як там? Брама, другий будинок, потім праворуч. Сходами летиш, третій поверх зліва, Невже відчинить, невже буде щаслива?
Невже досягнув ти бажаної мети? Все нормально, шампанське, квіти. Ще хвилину стоїш, дзвоник лунає. Ну хто там - нікого немає.
Приспів.
День як день, липень, листопад, квітень, За вікном кожен з нас - її мішень. Ніч як ніч в темряві вогонь світить. Ніч як ніч, день як день.
Мріє про зорі в долонях, чоловічі забобони, Довести, що ти найкращий, щурячі перегони. Сіре місто, зранку тісто, ввечорі погони, Поізд далі не їде, звільніть, будь ласка, вагони.
В тому річ, що блактитними очима, Ніч за плечима, дивиться дівчина. Знає, що настане день, прийде весна, Зрозуміє, що чекала вона одна.
Можливо буде день, да, прийде весна, Ти зрозумієш, що чекала вона одна. Скоро буде день, ага, прийде весна, Зрозумієш, що чекала...
[Андрей Хлывнюк] Здесь даже солнца не видно... [Баста] Говорят... [Андрей Хлывнюк] Здесь нехуй ловить, но... [Баста] Но мы... [Андрей Хлывнюк] Мы в собственном ритме, Мутим то, что помогает жить нам.
Пропитаны бытом и пылью... [Баста] Здесь без мазы... [Андрей Хлывнюк] Сказку сделать былью. И время шепчет "i′ll kill you", Но мы мутим то, что помогает жить нам.
[Баста] Здесь даже солнца не видно и сюжеты далеки от позитивных цветных фильмов. На ботинках грязь с пылью, и сына Может спасти маза - вовремя палево скинуть.
Мало тех, кто если чё, прикроет спину. И сила в том, чтобы надеяться на свою силу. Для этих псин в синем, мы просто быдло, И выбор невелик - молчать или быть убитым.
В попытке что-то изменить немало людей сгинуло, По приговору суда либо через киллера. Игры в справедливость в программах Любимого. Наивно полагать, что с этого будет хоть какой-то выхлоп.
Выхода не видно, не ходил на выборы, Им всё равно на чем клясться - на Конституции или Библии. Они голосят о свободе на митингах, Рассматривая страну как фирму, просчитывая прибыль.
И плевать кто решает - Москва или Киев. Лучше скажите, как прожить на прожиточный минимум? О чём вы молитесь в Храме Христа Спасителя В сердце столицы страны третьего мира?
Эй, гражданин начальник, как же печально Видеть державу, погружённую в отчаянье. И тут беспонту врачевать нас умными речами, Мы бы охотно пообщались с вами в чате.
А пока кнуты и пряники, погоны с печатями, Рэпчина, за которую готовы отвечать мы. И пока мы не одичали, сторчавшись окончательно, Качаем за своё. Так-то, гражданин начальник.
[Андрей Хлывнюк] Здесь даже солнца не видно... [Баста] Говорят... [Андрей Хлывнюк] Здесь нехуй ловить, но... [Баста] Но мы... [Андрей Хлывнюк] Мы в собственном ритме, Мутим то, что помогает жить нам.
Пропитаны бытом и пылью... [Баста] Здесь без мазы... [Андрей Хлывнюк] Сказку сделать былью. И время шепчет "i′ll kill you", Но мы мутим то, что помогает жить нам.
[Баста] Убиваясь дымом и пуэрчиком в плитках, Так, что даже солнца не видно. Для одних жизнь приторная, для других - пытка. Ты дома спишь сладко, а кто-то едет на крытую.
Кто-то мутит визу, чтобы свалить за океан, А кто-то в бегах и уже полжизни там, Кто-то, если чё - сразу бежит к ментам, Но а мы тут пока и пытаемся что-то менять.
В текстах важен ровный базар, Черту перейти легко, но как потом смотреть людям в глаза? Плесни старикам горькой в стакан. То, что останется после нас - это наша правда в стихах.
Мы не хаваем то, что подают в новостях, И в наших часах кое-что другое вместо песка, А раз так - готовы рисковать, Мы распяты давно и поэтому не боимся креста.
Царь ставит своих на места, И такие как мы с тобой здесь в роли крепостных крестьян. И ждать рестайлинга - не вариант, Либо покорно в стойло, либо ковылять в кандалах.
Эй, гражданин начальник, а корона не жмёт? Это ложка дёгтя в ваш липовый мёд. Может я дурак и разобью об стену лоб, Но не по мне хавать это фуфло. Так-то...
[Андрей Хлывнюк] Здесь даже солнца не видно... [Баста] Говорят... [Андрей Хлывнюк] Здесь нехуй ловить, но... [Баста] Но мы... [Андрей Хлывнюк] Мы в собственном ритме, Мутим то, что помогает жить нам.
Пропитаны бытом и пылью... [Баста] Здесь без мазы... [Андрей Хлывнюк] Сказку сделать былью. И время шепчет "i′ll kill you", Но мы мутим то, что помогает жить нам.
Здесь даже солнца не видно... [Баста] Говорят... [Андрей Хлывнюк] Здесь нехуй ловить, но... [Баста] Но мы... [Андрей Хлывнюк] Мы в собственном ритме, Мутим то, что помогает жить нам
Пропитаны бытом и пылью... [Баста] Здесь без мазы... [Андрей Хлывнюк] Сказку сделать былью. И время шепчет "i′ll kill you", Но мы мутим то, что помогает жить нам
Здається, глузду більше, ні-ні, нема, Здається, гальма натерті, не фуричуть, Вже котру пісню я бачу: стоїш сама, Якісь потвори тебе кличуть, до себе кличуть. Були часи, були да-да-діскачі, Варені джинси, у склі пепсі-кола, Але тоді я чув, кажуть, були шмаркачі, Що не любили ані фанку, ні рок-н-ролла!
Приспів: Вулиця Iвана Мазепи, Дві чи три хвилини до ранку, І як два пальці надрати дупу Тим, хто кохану називає «коханкой»! Прага чи Нью-Йорк недалеко, За корчмою зоране поле, І без проблем отримаєш і в яйко, і в млеко, Місто Київ! Піддубний Микола!
А в тебе совісті зовсім, ні-ні, нема, Нові балєтки й спідничка тобі так личать, Хлоп’яток-хлопчиків з глузду і з розума, Один на одного блискавки кличуть: Скриплять штахетами гості з твого села, Ді-джей намилився хутко робити ноги, Ти пів-району лобами до купи звела Та Петру Підкові ти сказала: «Човгай! Човгай!»
Приспів: Вулиця Iвана Мазепи, Дві чи три хвилини до ранку, І як два пальці надрати дупу Тим, хто кохану називає «коханкой»! Прага чи Нью-Йорк недалеко, За корчмою зоране поле, І без проблем отримаєш і в яйко, і в млеко, Місто Київ! Піддубний Микола!
Нас тоді всіх приносив лелека, Радіо о шостій вмикалось, Закордон здавався нам дуже далеко І Заходу легенько ги-ги-гикалось. Схожі всі були, як копірка, Політбюро тепер — дірол із ксилітолом — Пишатись нічим, але яка школа! — Місто Київ! Піддубний Микола!
Приспів: Вулиця Iвана Мазепи, Дві чи три хвилини до ранку, І як два пальці надрати дупу Тим, хто кохану називає «коханкой»! Прага чи Нью-Йорк недалеко, За корчмою зоране поле, І без проблем отримаєш і в яйко, і в млеко, Місто Київ! Піддубний Микола!
Два года вот прошло все как вчера… Как вспомнишь, наберёшь: «Привет! как твои дела?» Вот опять закурил, наверно не забыл, ладно не грусти пока я сам как то до утра… Опять схватил простуду, форточки, сквозняки… да нет еще не встретил может быть но в дали. В окне мне ветра воля и я тебе не в слух: «Куда прикажешь деть три года, что до этих двух?»
А мне бы до утра по мокрым тротуарам идти встречать рассвет с одной тобою рядом. Зачем, зачем, зачем так долго длиться ночь и как же мне прогнать дурные мысли прочь? А мне бы до утра забыв про то, что где-то с работы ты идёшь совсем к другому человеку… Наверно лучше нет, кто там с тобой… передавай привет и пусть растёт большой.
Тебе опять на поезд в другие города, да что-то не выходит мой дубль № 2… опять погода дрянь то слякоть то – 7, а мне бы окунуться, так ну, что бы не совсем, а сколько там твои хоть с кем-то да по пути. Нет не хочу пытаться два раза здесь не пройти… А мне бы до утра хотя бы до шести… ну все давай пока забудь прости…
А мне бы до утра по мокрым тротуарам идти встречать рассвет с одной тобою рядом. Зачем, зачем, зачем так долго длиться ночь и как же мне прогнать дурные мысли прочь? А мне бы до утра забыв про то, что где-то с работы ты идёшь совсем к другому человеку… Наверно лучше нет, кто там с тобой… передавай привет и пусть растёт большой.
Мне бы джина, я б тогда не путался в проводах, Прям из Крыма по Днепру бы подтянул Карадаг До зарплаты за неделю не был бы на мели Королевы и принцессы in love with me, yeah. Тру бутылки, банки, кружки, баночки тоже тру Спрячу джина под подушку, достану поутру Вот тогда бы мы дел наделали, вот тогда б зажгли Все дела поотменять, потому что у меня...
На восьмом этаже - party в неглиже На седьмом этаже - соседи спят уже На девятом этаже - медведи и Фаберже Этажом выше - спецназ на крыше.
Всем парням костюмы тройки, бабочки, трубочки Барышням всем мини юбки, тонкие блузочки Самолёты приземлились, всплыли подлодочки В моду снова входят розовые очки. На импалы госзаказ не малый у Шевроле Потепление приходит конкретно в феврале А паровозы с рельс не сходят, не тонут корабли Все дела поотменять, потому что у меня...
На восьмом этаже - party в неглиже На седьмом этаже - соседи спят уже На девятом этаже - медведи и Фаберже Этажом выше - спецназ на крыше.
С джином бы мы наджемовали джаза на полкило С ним бы мне, пускай не сразу, но точно повезло Вот тогда бы мы дел наделали, вот тогда б зажгли Все дела поотменял, потому что у меня...
На восьмом этаже - party в неглиже На седьмом этаже - соседи спят уже На девятом этаже - медведи и Фаберже Этажом выше - спецназ на крыше.
На восьмом этаже - сами знаете уже На седьмом этаже - проснулись уже На девятом этаже - медведи и Фаберже Этажом выше - спецназ на крыше
Тебе не нравится дым - чёрт с ним, Он убивает слова, кругом голова. Уже разносит молва по дворам Что между нами чивава. О чём с тобой говорить, потеряли нить Быть не собой перестать и дома спать Нас не измерить на глаз, а сейчас Зачем мы давим на тормоз, не на газ? Вопрос извечный зачем да почему Я понемногу с ума, ты не сама А эти ночи в Крыму теперь кому Я если встречу потом передам ему. Писклявый твой голосок как электрошок Что я бухой без вина твоя вина Теперь узнает страна до темна Им донесут обо всем на fm волнах.
Я помню белые обои, чёрная посуда Нас в хрущёвке двое, кто мы и откуда? откуда? Задвигаем шторы, кофеёк, плюшки стынут Объясните теперь нам, вахтёры, почему я на ней так сдвинут?
Давай вот так просидим до утра Не уходи, погоди - мне пора И если выход один впереди То почему мы то холод то жара? Раскладывать по местам я устал И поворачивать вспять, ну вот опять Прикосновения плавили мой метал Ты элемент номер пять ни дать ни взять. Идёт к финалу игра в этот раз А ты всё так же молчишь, я говорю Минут пятнадцать осталось до утра Не вызывай так словлю и свалю. Попробуем всё подшить не ворошить Мобильные номера постирать А уходить не спросив нету сил Давай попробуем заново всё собрать.
Белые обои, чёрную посуду Нас в хрущёвке двое, кто мы и откуда? откуда? Задвигаем шторы, кофеёк, плюшки стынут Объясните теперь нам, вахтёры, почему я на ней так сдвинут?
Я помню белые обои, чёрная посуда Нас в хрущёвке двое, кто мы и откуда? откуда? Задвигаем шторы, кофеёк, плюшки стынут Объясните теперь нам, вахтёры, почему я на ней так сдвинут?
Белые обои, чёрная посуда Нас в хрущёвке двое, кто мы и откуда? откуда? Задвигаем шторы, кофеёк, плюшки стынут Объясните теперь нам, вахтёры, Почему я на ней так сдвинут?
From the first time I saw you I knew there′s no other You know that you got me lately. But you′re kissing goodbye with different brothers And I wanted to call you "baby". And you′re sure, and I′m sure, and we′re sure, Everybody′s sure in love, oh, can we live without it I′m awfully yours and you′ve said that you′re mine But for now pardon me I doubt it...
Every time I try, every time I try To say "girl, would you be my only baby?" You won′t give me no no no no no chance, for a true romance, girl, true romance Every time I plan, every time I plan to tell "girl, am I still, am I still the only man?" Oh, you pretend now, that you understand now, but you got a date with another ten. Oh, no, you got a date with another ten and then got a date with another twelve. I know, you got a date with another ten, you got a date with another man...
Simple rhymes like "two dollars" and "city of sorrow" we measure a life by quarters MCM showing pools and the players of polo reality on the water. Cash′s becoming the matter of life. What is wrong? What is right? Oh, can we live without it? Only love is much bigger than time and a crime But for now pardon me I doubt it...
Babe I′ll treat you right to you, never treat you wrong Oh I don′t care about your house, come and telephone Honey, please, continue to do all that you do You′ve got the sweetest voice and look like Erykah Badu Sometimes you′re cut in the heart in the biggest part And I know it would be trouble from you from the start Oh, honey please continue to do all that you do You′ve got the sweetest voice and look like, oh, Erykah Badu
Every time I try, every time I try To say "girl, would you be my only baby?" You won′t give me no no no no no chance, for a true romance, girl, true romance. Every time I plan, every time I plan to tell "girl, oh, am I still the only man?" Oh, you pretend now, that you understand now, but you got a date with another ten.
Every time I try, every time I try To say "girl, would you be my only baby?" You ain′t givin′ me no no no no no chance, for a true romance, girl, love romance. Every time I plan, every time I plan to tell "girl, am I still, still the only man?" Oh, you pretend now, that you understand now, but you got a date with another ten. Oh, no, you got a date with another ten, I know you got a date with another twelve. Oh, yo, you got a date with another ten, I know you got a date with another men... I heard it You got a date, you got a date, you got a date with another fourteen, fifteen, You got a date with another man, I know you got a date with another man... You′ve got a date!
Ви думаєте, кожен голову обгорнув ганчіркою, стане реп-зіркою? Так-так, що ж Спробуй і ти дорогою гіркою пройти, Довести, що слухачі недарма дарують квіти Сидіти на дні, слухати групи провідні Розуміти, чути, бути, реп читати й уві сні Чи витримає все це мозок людини З думкою однією: "Саме на дні лежать перлини" І так щогодини, чуєш, так щохвилини На допомогу прийде тільки він, він один, єдиний І молодіжний фонд в цьому реалі не твій піт-стоп Тільки віра в найкраще, надія на хіп-хоп Це твій щоденний, щорічний, вічний марафон Тільки ти один, дві платівки і мікрофон Тільки ти один, дві платівки і мікрофон Тільки ти один, дві платівки і мікрофон
Бо все що було вчора ти відпускаєш і йдеш далі Щоб перевірити себе і в радощах і в печалі Друзі, знайомі - вагомі аргументи, так звісно Якщо тримають міцно, якщо тобі не тісно Поневіряння і проблеми - це складові системи Ми прокидалися і зранку питали: "Де ми?" Ти вириваєш все - навчання, кохання, змогу Ти заробляєш гроші на їжу і на дорогу В тебе немає нічого і невідомо ще скільки Тобі доведеться все подолати якщо зможеш тільки Твій сенс життя - ця музика, здаєш на мить мрію - Наступний день твоїх пісень надасть нову надію Це твій щоденний, щорічний, вічний марафон Тільки ти один, дві платівки і мікрофон Тільки ти один, дві платівки і мікрофон
Шановні пасажири, вашій увазі пропонуються Бас, барабани, скретч, слова що римуються Ідеш у клуби, стискаєш зуби І знову комусь даруєш ніч свою різнокольорову Ти знаєш, репер не той у кого найширші штані Шапка нависла на очі, руки в татуюванні Скоріше він любить свободу, лірику ллє як воду З асфальтовим степом сам на сам, йому читає оду Це твій щоденний, щорічний, вічний марафон Тільки ти один, дві платівки і мікрофон Тільки ти один, дві платівки і мікрофон Тільки ти один, дві платівки і мікрофон
Вдома на канапі я модний Безліч каналів - дивлюся жодний Скелі мої - мої стіни Хто прописав вам режим постільний? Вдома я на канапі, я кльовий На спілкування тариф нульовий Небо моє - моя стеля В ванній є море, в кутку пустеля
Магнітна плівка мк, я вмикаю ska Догори руки під його звуки Немов повітря напас cool school jazz Нормальний етап hip-hop Рубає злегка тоді класика Зовсім ніяк тоді dirty rock Курю кальян під ragamafian Нормальний етап знову hip-hop
Вдома я на канапі, на мапі Наші шляхи такі косолапі Мої ліси - твої коси Відповіді на питання й вапроси Знаю, що я нічого не знаю Але віддаю я, не забираю Лунала, б тільки лунала Мало її, нам постійно мало
Магнітна плівка мк, я вмикаю ska Догори руки під його звуки Немов повітря напас cool school jazz Нормальний етап hip hop Рубає злегка тоді класика Зовсім ніяк тоді dirty rock Курю кальян під ragamafian Нормальний етап знову hip-hop (весь куплет - 2)
Ти потребуєш уваги, Відтак стяги на стяги, Свари, постійні напряги, Кінця краю нема. Я потребую дороги, Вологі кофри і ноги, Облиш, заради бога, Ці стіни - моя тюрма. Підвіконня, тютюнова ніч, - Це безсоння вже декілька днів, Тільки сходи все запам′ятають: Хто по ним кульгає, хто літає. Пів на п′яту, байдуже чомусь, Винен більше хто із нас кому? Очі солоним дощем, Ну, що тобі ще сказати?
П′ю, кров твою п′ю, What I got to do Ти ж випила мою майже всю. Б′ю, посуд цей б′ю, What I got to do Сил нема нести, але несу.
Між нами все, як у владі, Чужі тьоті і дяді Все між собою не ладять, Якась карма кома. Ніби ж не хорі й не кволі, А всі одне й теж повторюють, Переділу територій Кінця краю нема. Підвіконня, тютюнова ніч, - Це свавілля кілька сотень літ, Тільки сходи все запам′ятають: Хто по ним кульгає, хто літає? Пів на п′яту, байдуже чомусь, Винен більше хто із вас кому? Все вже поділено вщент, Ну, що вам іще сказати?
П′ю, кров вашу п′ю, What we got to do Ви ж випили її майже всю. Ллю, слів воду ллю, What we got to do Сил нема нести, але несу. | (2)
П′ю, кров твою п′ю, What I got to do Ти ж випила мою майже всю. Б′ю, посуд цей б′ю, What I got to do Сил нема нести, але несу.
Забудь образи ми знову разом Замішані з тобою ми як фанк із джазом Навіщо дутись кого позбутись Як не хотів не можу я тебе забути Обов’язково в мовчанку грати Так нам і треба один одної ми варті Можливо з іншим тікав би краще Ну все не забувай телефонуй ледащо
Мій відвертий каротин бета Я питав у нуль один де ти У мережі під чужим ніком У яке кричати з цих вікон
У все й одразу купуй заразу Я слів не пам’ятаю ні фіга ні разу Ллємо олію в гілок багаття Яка мені різниця Свєта ти чи Катя Обов’язково в мовчанку грати Ти запроторюєш мене за скляні грати В приваті з іншим тікав би краще Ну все не забувай телефонуй ледащо
Мій відвертий каротин бета Я питав у нуль один де ти У мережі під чужим ніком У яке кричати з цих вікон
Я иду по проспекту Мне фонарики светят Птички поют, поют несут домой смекту Из отдела в магазе "Семья и уют" Настроение - бомба По всему видать - скоро весна Из соседнего дома Мне навстречу выходит, вот те на
Припев: Синяя рыжая девочка Синяя рыжая маленькая Синяя рыжая девочка Синяя рыжая, а тут я
Ах, сударыня, бросьте Как же так ну в разгар трудового ж дня Да при вашем-то росте Столько огненной взять и на грудь принять Ну где родители, школа Вобщем старших нет - не на кого пенять Это ж взрыв тринитротолуола А в итоге виновен во всём один я
Припев
Мы гусары, а не воры Я предлагаю разговоры Берегите микрофлору В башне ж ветер Неожиданные встречи Верьте мне кураж не вечен Обойдёмся без хард-кора в этот вечер Вон вас как к бордюру кренит Позже чуть ваш прынц приедет Я и он - сравните сами Дебет-кредит Домик с беленьким забором И щеночки лабрадора С вами нам навряд ли скоро Светят-светят
Every guy in this pub in gonna tell you no worry that Every chic in the club is gonna cry me all night Possible baby girl you like drinking my blood-е
Possible you know you like to poop my heart in I see I (? thena ?) Possible you like to telling me of sweet (? lithe ?) and i
Alcohol is sugar and ice Alcohol is sugar and spicy spice… Alcohol is sugar and… sugar and… I know you need someone… you need someone… Need someone… you need someone… Repeat she’s twice: «eating no alcohol is sugar and ice.» Alcohol is sugar and… sugar and spice Alcohol is sugar and ice
everything you lying not love is gonna tell you no worry Every chick in a pub is gonna cry me all night i could possible girl you like to tell me sweet words posible baby girl poop my heart in the ice possible you like to telling me what you telling me when i mean: Alcohol sweet sugar and ice Alcohol is sugar and ice… Alcohol is sugar and… sugar and… I know you need someone I see you need someone need someone… you need someone… Repeat she’s twice: «eating no alcohol is sugar and ice.» Alcohol is sugar and spicy spice Alcohol is sugar and ice.
sugar and… sugar and ice spicy spice… sugar and… sugar and… sweet, sweet sugar… my sugar I know you need someone… someone…. I know you need someone… I know you need someone… Repeat she’s twice eating no alcohol is sugar and ice Alcohol is sugar and spicy spice Alcohol is sugar and… sugar and… sugar and… ??… sugаr and…
То був один із тих похмурих, але чудовий ранок. Над багатоповерховими дворами шикувались хмари. Я намагався врахувати кількість їх ланок... Кількість їх ланок, кількість їх ланок. Палав світанок, лунав біт ледачий. Я сьогодні не працюю, пацани на дачі. На папір лягають кльово слово за словом, Незважаючи на настрій, час, аспекти мови. Мов річки течія - за реченням речення. Я ненадовго перейшов на самозабезпечення. Гайда на дах - ловити птахів, дивитись в воду. Сьогодні час забути про застуди і негоди, Про перешкоди кожуха. Знімай свої заброди - Дива погоди обійти ми маємо нову нагоду! Маємо нову нагоду, ми маємо нову нагоду, Чуєш? Нову нагоду.
Приспів: Саме тому, що зустрічаємо зорю! Саме тому, що знов і знов я на стіні її малюю! Саме тому, чому і я не знаю сам! Я за ранок цей, я за ранок цей, все віддам!
Ловлю флешбек, неначе все це вже десь бачив - Вже ворожили на вдачу, вже їздили на дачу. У нас є, безперечно, всі шанси побути в трансі, До ранку вистрибувати божевільні танці! І навіть далі і далі - вище, до сонця ближче! Хто-небудь, поясніть мені - навіщо це горище? Ми на будівлі, немов на острові. Все дуже просто - Смажені тости, ми у пошуках вражень гострих. Я впевнений, що разом з нами ціла країна - На дах по стінах! Хтось зустрічає зорю постійно... Зорю постійно. Ну ось і все - настав день новий! Заворушились люди, Та це ще не кінець. Ти чуєш? Ще далі буде! Та це ще не кінець. Ти знаєш - ще далі буде!
Приспів
А ми в басейни пострибали, ми вас там надибали. Ми рвали бур’яна кущі, грали в кучі-мали. Це бажано деколи - чи доведеться ще колись? Насправді, ми завелись - нарешті дочекались!
You change your make up nearly four times a day, Learning old Frank Sinatra′s (2)"My way". House is clean and grass is green I′ve got my freedom, freedom... Like a fool I′m standing here Staring at your window
Sing in rain sing in joy and in pain Bring me that sunshine. Like a fool, like a guy from high school Fell in love with you, joy of mine And whatever ever ever happens to the weather right now Baby girl one thing I know for sure and more We′ve got to be simply got to be... simply got to be....
Oh, I wish I could have just something to say But I don′t now this Shakespeare′s language of UK, of UK. Ukraine is far just like you are And I see clearly right now The only chance to be a star so you could hear me.
Sing in rain sing in joy and in pain Bring me that sunshine. Like a fool, like a guy from high school Fell in love with you, joy of mine And whatever ever ever happens to the weather right now Baby girl one thing I know for sure and more We′ve got to be simply got to be...
In rain in joy in pain Bring me that sunshine Like a fool like a guy from high school Fell in love with you, joy of mine And whatever ever ever ever happens to the weather right now Baby girl one thing I know for sure and more We′ve got to be, you know, together.
Pardon me for the rhymes like ever - together... I didn′t mean it...
Вибачатися пізно йдемо ми на дно Цей човен поглине безодня життєва ти продовжуєш грати зі мною в кіно (… плаче твій …) та це не суттєво Лиш пів кроку вперед і два кроки назад
Ця система працює. Навіщо ж інакше? Почуття всі скінчились лишився базар Крізь фарбовані очі я бачу щось. Бачу що!
Мила, люба, кохана. Ти ніколи не перестанеш Шаг без тебе та втома. Втома… кома Павутиння рутини жоден з нас цього не припинить Забураю щітку і тапки! Крапка.
Ця машина не їде, хоча й на ходу Аж потяг лишь пам’ятничок із бетону Грань чітка ( цих пісок бо скло не дадуть ) То чиє ї’мя згудувати заборонено Лиш пів кроку вперед і два кроки назад Ваша схема працює. Навіщо ж інакше? Це ніякий не ринок це справді базар Крізь заплющені очі я бачу щось. Бачу що!
Мила, люба, кохана. Розриватись не перестанеш Шаг без неї та втома. Втома… кома Павутиння, рутини. Жоден з них цього не припинить Забураю щітку і тапки! Крапка.
Мила, люба, кохана. Ти ніколи не перестанеш Шаг без тебе, та втома. Втома… кома Павутиння рутини жоден з нас цього не припинить Забураю щітку і тапки! Крапка.
Вас так багато, вас стає так багато Чому я й досі хвилююсь, як заплатити за хату Як не кохати, ну скажіть мені, як вас не кохати Напам’ять знаєте все, що я вам хочу сказати І майже кожного разу яке знайти порівняння Я вже казав ніби вперше, так от вперше й востаннє Передивився всі фільми, сьогодні точно я вільний Іти б тепер світ за очі і загубити мобільний Насправді зебра вся біла, чорні лише її смуги Ей, поверніть мені крила, я наголошую вдруге Моя життєва напруга - ваша вокальна атака Somebody shut down that radiostation, shut da...
Припев: Концерти і переїзд на десерти Гастролі, вони такі кольорові Відверто, я вам зізнаюсь відверто Не кльові, ми не такі вже і кльові Контракти, нічого й досі не варті Проценти, які там в біса проценти? А нам би, нам попадати би в такти Ось факти, а де твої аргументи?
Буває так, ніби знаєш, а сам не знаєш нічого Слава це patrio o muerte, а не твоя перемога Здаю в оренду безсоння не так далеко від центру Прошу вперед за обидва місяці радощів ренту Яке знайти порівняння, коли так просто й одразу Лягає фраза на фразу і знову фраза на фразу Насправді зебра ця біла, чорні лише її смуги Не рвіть же мої вітрила, я наголошую вдруге Моя життєва напруга - hip-hop does not stop I’ll buy a ticket one way straight to the top
Припев: Концерти і переїзд на десерти Гастролі, вони такі кольорові Відверто, я вам зізнаюсь відверто Не кльові, ми не такі вже і кльові Контракти, нічого й досі не варті Проценти, які там в біса проценти? А нам би, нам попадати би в такти Ось факти, а де твої дивіденди?
Кружите! Без перерыва кружите! Таю, тихо стекаю я в кеды... Отдайте, все что забрали, верните! Курьерским я на Крещатик уеду... Уеду...
Вставлю золотые - и курьерским... У-у-у-уеду.... У-у-у-уеду.... У-у-у-у-у-уе... У-у-у-у-у-ае... У-у-у-у-у-уе... уе... уеду с Уе...
Де мої дивіденди?.. Папери. Де мої дивіденди?.. За рінгтони, за концерти... За всю фігню... За два альбома... Де мої дивіденди?
He gives me money when I’m in need He’s a friend, friend indeed I got produсer way over town He’s good to me, oh yeah
Ти кажеш все якось дуже стрімко А я вже хотів припинити пошук Діджей поставив не ту платівку Баскетболіст не потрапив в кошик У тебе безліч гламурних штучок I gotta щільний гастрольний графік Папір втомився від авторучок Не каділак я придбав, а рафік
Приспів: Зцапала, злапала, спутала Я взагалі не виступаю вдома Я сижу вяжу, хаваю бутери, граюся в шутери Я дівіді не вимикаю і за навастямі не слєжу (весь куплет - 2)
Росте дозняк у новапасіта А ми під плюс по ТВ дуркуєм Куди мені тебе запросити Де розміняють вночі нам у.є.? Ну не люблю я гламурних штучок Обожнюю лиш гастрольний графік Вже годі мірятися хто круче Крутіше всіх все одно лиш Папік.*
Приспів
Зцапала, злапала, тупала, плакала Перебила посуд, на килим накапала Зпутала, сплутала, розпалила, злила Ну давай без брутала, била нє била
Вже годину сонце її захища, І ховає у променях своїх мене, Вже годину тому заграла зоря, І здається ніч назавжди промине, Назавжди промине…
Може зорі ті дивні, що палають вночі, Її очі холодні знайдуть за вікном, Може голос твій тихий промовить мені, Що лунає крізь промені, лунає крізь промені, Що лунає крізь промені…
Вже годину сонце тебе захищає, І тримає, ховає, ламає, гукає мене, Пам’ятаєш як тоді нам грала зоря, І здавалось, що все назавжди, назавжди. Може зорі це люди, які тільки будуть, І вони не забудуть тебе і мене, Якщо хочеш все буде, якщо справді хочеш, Ця ніч назавжди промине.
Вже годину сонце мовчить за вікном, І ховає у променях своїх мене, Вже годину спрагу долаю вином, І здається ніч назавжди промине, Назавжди промине, назавжди промине…
Куда мы ломимся? Куда так хотим успеть? Продажи, этажи, брать бы выше. О чём-то личном, наверное, нужно спеть, успеть Раскрыться настежь В этом ведь наверное и есть счастье Слушать громче, говорить тише, Ну а в общем, не съезжай крыша Весело или грустно Есть или нет капуста Полным полно или совсем пусто В золоте и в золе
Припев: Быть самим собой Быть самим собой с собой Быть самим собой Было легко, теперь тяжелее Быть самим собой Быть самим собой с тобой Быть самим собой Всё, что могу теперь, всё что умею.
Когда опомнимся - будем не мы уже, Откаты, барыши, брать бы выше. В тупик ведут нас общественные клише отношений, И вот ты уже бежишь В новых рынках заполнять ниши Ну не спеши так, не съезжай крыша Весело нам или грустно Есть или нет капуста Полным полно или совсем пусто В золоте и в золе
Ти поступила опромєтчиво же так довєрилась йому Тебе просив по человєческі спитай мене як шось той во Я від початку органіческі не переварював його
Звьоздочка моя, тілько для тєбя Заспіваю пісню цю задушевную Звьоздочка моя, тілько для тєбя Заспіваю пісню цю задушевную Ой ріді ріді дай ріді ріді дана Файна дівка була як цвєток зав’яла
Я думав же безосноватєльно тебе було подозрєвать Але ж була ти любознатєльна, хотіла всьо на свєтє знать Ти познавала емпірічєскі разлічні сторони життя Hе диво то же прозаїческі закінчилась любовь твоя
Звьоздочка моя, тілько для тєбя Заспіваю пісню цю задушевную Звьоздочка моя, тілько для тєбя Заспіваю пісню цю задушевную Ой ріді ріді дай ріді ріді дана Файна дівка була як цвєток зав’яла
В фіналі жуткої трагедії прийшла до мене вся в сльозах Я розтерялся на мгновєніє, але тримав себе в руках Сказав тобі я моя дєвочка чекав же ти ся повернеш Любов за гроші не купується, я знав же скоро то поймеш
Звьоздочка моя, тілько для тєбя Заспіваю пісню цю задушевную Звьоздочка моя, тілько для тєбя Заспіваю пісню цю задушевную Ой ріді ріді дай ріді ріді дана Файна дівка була як цвєток зав’яла
Тобі був потрібен, здавалось, що ніби Так чим відрізняється ліжко від диби? Ліхтар кольоровий, приємні розмови А далі — не важко, сужет вже не новий Кіслот кіловати і вуха із вати Рамантікі штота у вас малавата А ти не відходиш, ти з різними ходиш Додому приводиш, ласкаво розводиш В мені тільки реггі залишило теґи У радощів в морі надії прозорі Тікаючи тином я паца надибав Знайому машину, а в ній — хмари диму Ні сонця, ні пляжів, у схемі бліндажів Як ви живете, ну хто з вас розкаже? Клуби-труби, підвали-травали Як все це дістало, повітря замало
Приспів: (2) Міг би не знайти та знав де шукав А ти з’їзджала з теми, мовляв, ми такі усі Можливо я, можливо я на Ямайку тебе забрав Лаве не вистачало нам на таксі
З тобою я гасав, нависав, а вогонь згасав Поряд всі не ті, навмання ми у темноті Ковток з наливайки, квиток до Ямайки То був тільки сон, а між нами вже гайки Трапи відводять, пілоти підходять Вставай, чіпідрос, вже тролєйбуси ходять Не відкриваю очі, відчуваю що тебе нема І горе в вітрині моря, все було поряд Дякую-сіба за кисле, за пиво За те що не було-було, за то што не било да било Тікаючи тином я паца надибав Знайому машину, а в ній — хмари диму Де сонце, де пляжі, де схеми бліндажів? Як ви живете, ну хто з вас розкаже? Клуби-труби, підвали-травали Як все це дістало, повітря замало
Приспів (2)
Де моє лаве, де моє лаве? Де моє лаве, де моє лаве? Де моє лаве, де моє лаве? Оу, де моє лаве, де моє лаве? Де моє лаве, де моє лаве? Де моє лаве, де моє лаве? Де моє лаве, де моє лаве? Оу, де моє лаве?
Приспів
Міг би не знайти я, та знав де шукав А ти з’їзджала з теми, мовляв, ми такі усі Можливо я, можливо ти, можливо я, можливо ти Лаве не вистачало нам на таксі
Якщо називають ледащо, Якщо світ навколо пропащий, Якщо в голові твоїй хащі Заварив, не розковтаєш тієї каші. Якщо забирають в солдати, Якщо вже набридли дебати, Якщо все навколо не просто, Сесія нагадує події голокосту. Коли бородаті приколи, Коли не потрібні уколи, Коли від Рідзва чекаєш до Миколи, Вірші краще в тебе йдуть, Ніж діти в школу. Далі вже зламав всі педалі, Залік провтикав на порталі. Звала — та вже сили не стало, Те, що вчора — забагато, Завтра — замало.
Як далі йти? — Не знаєш ти. Подолати негаразди до мети. До чого доверстати? До суботи відстань не дістати. Звати, на допомогу нема кого позвати. Схоже ти і я, я і ти — Ще одна комаха серед цегляних квартир. Отже, ти є я, я є ти — Кишенькові ліхтарі у полоні темноти.
Де ви, мікрофони дешеві? Де ви, окуляри рожеві? Де все те, що ви обіцяли? Де демомоделі, маскаради, карнавали? Звідки дві в халатах сусідки? Звідки наших брутелів свідки? Звідки напої і наїдки? Серед ночі тамагочі — Я питаю «Звідки?» Чому так далеко додому? Чому кава, пиво і втома? Вдачі птаха стала фантомом. На питання відповіді не знайти нікому. Далі вже зламав всі педалі, Залік провтикав на порталі. Звала — та вже сили не стало, Те, що вчора — забагато, Завтра — замало
Если
Если называют лодырем, Если окружающий мир пропащий, Если в твоей голове дебри Заварил, не разжуешь той каши. Если забирают в солдаты, Если уже надоели дебаты, Если все вокруг не просто, Сессия напоминает события голокоста. Когда бородатые приколы, Когда не нужны уколы, Когда от Рождества ждешь до Св.Николая, Стихи лучше в тебя идут, Чем дети в школу. Дальше уже сломал все педали, Зачет провтыкал на портале. Завал — но уже нету силы, То, чего вчера — больше чем нужно, Завтра — слишком мало.
Как дальше идти?-Не знаешь ты. Победить проблемы (идя) к цели. До чего додуматься? До субботы расстояние не достать. Звать, на помощь некого позвать. Похоже, ты и я, я и ты — Еще одно насекомое среди кирпичных квартир. А значит, ты — это я, я — это ты — Карманные фонари в плену темноты.
Где вы, дешевые микрофоны? Где вы, розовые очки? Где все то, что вы обещали? Где демомодели, маскарады, карнавалы? Откуда две соседки в халатах? Откуда наших брутелей свидетели? Откуда напитки и объедки? Среди ночи тамагочи — Я спрашиваю «Откуда?» Почему так далеко от дома? Почему кофе, пиво и усталость? Птица удачи стала фантомом. На вопросы ответов не найти никому. Дальше уже сломал все педали, Зачет провтыкал на портале. Завал — но уже нет силы, То, чего вчера — больше чем нужно, Завтра — слишком мало.
Іноді мені здається, навіть не знаю чому Але твоє серце б’ється в ритмі аналогічному Ми в циклі вічному і тисячі років до нас Вже хтось сказав тобі все що я сьогодні зараз Яке там сон, день в тон словах і дві букви ні Реп мій як цей світ не новий, здається іноді мені Ти поряд, я відчуваю на собі твій погляд Хотів би та пізно, не можу змінити світогляд
Приспів: Іноді я відчуваю тебе Іноді я забуваю тебе І тоді я відлітаю від тебе В небо... (весь припев - 2)
Іноді за стінами сиджу немов за гратами Стоп! Я в такі серйозні забавки не гратиму Я відлітаю і сам себе й тебе питаю Ніхто ж не знав що ти такая, чуєш Кая? Таке знайоме відчуття, водночас зовсім нове Щоразу, щоночі, щодня, знову і знову Відповідаєш все таке одне, напевне знаєш Коли ти забуваєш мене теж відлітаєш
Приспів
Іноді мені здається і серце б’ється Бас, барабан, вокал, розумієш про що йдеться? Звук, світло, гукають люди на повні груди Площа, трамвайні колії, якісь споруди Я хочу бачити хто там і що там Я намагаюсь, підходжу ближче Ну ось і все... Я прокидаюсь
Іноді я... Іноді я... І тоді я відлітаю від тебе В небо... (весь куплет - 2)
Переливали ванни через край Зачекай ну постривай То є Київ не LA І не Де Жанейро Перелетів би гори, але ні Бачив я тебе уві сні І відносини сумні Танцювали капуейро
Приспів: Зграя без крил ватага Що у мене є, є в мене рага Інше питання чи треба Ще чого мені благати у неба Ліс без дощу - пустеля Я твоя підлога, ти моя стеля Знаєш сама не варто Переводим листування на жарти
Заграбати приладдя і піти Справді вихід та дуже простий Файли ти мої утреш І я теж Зі столу посміхаєшся мені Зміни зберегти чи ні Реанімували ми Опцію зими
Приспів
Переливали ванни через край Забувай не діставай Так це Київ не LA І не Де Жанейро В словах моїх повтори, але ні Бачу я тебе уві сні Та відносини сумні Вже не танцюють капуейро
Ми в кав’ярні в компанії, трішечки парить Той спокій - моя примара Ти новини ведеш на якомусь каналі Я точно тобі не пара. Я не сам і розмови про каву й вистави Ну точно нам нідочого І братан зараз скаже у нас якісь справи Ніхто не тримає нікого.
Я видумую, я видумую Happy end в історію свою я Викарбовую я, викарбовую Сум, скупою мовою. Підпалю листа, підпалю листа Комерційним щоб сюжет не став Станція метро не та Аркуш чистий я дістав.
Схожі рими прості на дві гривні В кишені на каву і на роботу І сусіди мої ну немов навіжені До виходу і до входу. І "Love Story" стартує, прогавив початок Чогось там було замало Я на тебе придумав собі полювати Мене ти вже вполювала.
Я видумую, видумую Happy end в історію твою й мою Викарбовую я, викарбовую Сум, скупою мовою. Підпалю листа, я підпалю листа Комерційним щоб сюжет не став Станція метро не та Аркуш чистий я дістав.
Він байдужий ніхто, да так ніхто, Мої фатальні дзвони-дзвони Благали кулі війни, Лежали майже на том, на том Іди збираюсь на ви! Ось моє справжне лице Був згоден віддати все, Буквально все, Мене на скелі несе. Я слухав сміялася ти, Мов ляпаси оплески Мені нагадували, підказували, Падають з неба зірки. Віддавши своє люблю, Я за тобою пішов, Не все, що гладеньке — шовк, Щось загубив, щось знайшов, Лишився маленький шов, маленький шов.
Приспів: Від твоєї вроди спокуси Не рятують драйв барабана біт-біт, Силу маєш ста землетрусив, Бо мене трясе і кидає в піт. Поза як на паперті рано, Чуєш я не з тих, кого лякає лід, Найтеміншу ніч змінить ранок Муза вся скінчила, став на repeat
Ротами хапали сніг, Мурахами по спині, Не розумів слова НІ, Земля тікала з під ніг. З тобою й досі на Ви, Я не жалкую про час, Адже ми мали усе,буквально все, Я сам сказав горю с нас. Мовчав я, плакала ти, Ось моє справжне лице, Давай же змінимо це, Буквально все, Бо нас на скелі несе. Зібравши свою люблю, Підвівся й далі пішов, Щось загубив, щось знайшов, Не все, що гладеньке — шовк, Лишився маленький шов, маленький шов.
Приспів: Від твоєї вроди спокуси Не рятують драйв барабана біт-біт, Силу маєш ста землетрусив, Бо мене трясе і кидає в піт. Поза як на паперті рано, Чуєш я не з тих, кого лякає лід, Найтеміншу ніч змінить ранок Муза вся скінчила, став на repeat
Знав би де впав, взагалі б не ходив В тихий сад, темний сад. Твоєї вроди. Дай мені знак, все це схоже на сон. Ти мій тюнер, ти мій камертон
Від твоєї вроди спокуси Від твоєї вроди спокуси Від твоєї вроди спокуси Від твоєї вроди…
Від твоєї вроди спокуси Не рятують драйв барабана біт-біт, Силу маєш ста землетрусив, Бо мене трясе і кидає в піт. Поза як на паперті рано, Чуєш я не з тих, кого лякає лід, Найтеміншу ніч змінить ранок Муза вся скінчила, став на repeat
Cвiй захисний экран ти вмикаєш коли я проходжу поруч Або пропав або пан не дiзнаюсь не в колi твого я зору Там тiльки мачо там моднi тачки там свiжий подих твоєї; жвачки Все супер-пупер смайли по асi i ми спiлкуемося в пласмасi Регей фанк i лайт джаз смак сiгари i постери Че Гiвари Час на iнет вже щез та чомусь так ламає iти на пари Там всi заучки в спирту гадючки пiснi сердючки аж до вiдключки А тут все супер-пупер смайли по асi далi спiлкуэмося в пластмасi Ну не пiдламуй так дiсконєкт у мережi в мiстах пожежi Ти написала так i ми йдем на володар кiлець Двi Вежi Блiн я ж не мачо блiн де моднi тачки де свiжий подих моєї; жвачки Все супер-пупер смайли по асi далi спiлкуэмося в пластмасi
В кожного гурту є пісні про дні і ночі Всіх накриває, таке іноді буває Привіт, як справи? Бери все, що ти захочеш Хто вміє слухати той не перебиває. Коли наснаги бракує - телефоную Або кажу сам собі easy, let it be Кому о 5-ій слова ці вночі римую Чи це потрібно тобі? Так тобі, тобі. Наполеонівські плани у ростамана Швидко спалахують, мить і вони згасають Ні ми не рупори, ми лише меломани Подорожують, куражаться, зависають.
Я пам’ятаю, як приїхали-приплили Вірші плели, очима кліп-кліп-кліпали Хворіли музикою, кліпами ми І залишилися лиш тими, ким були. Думками з вами, ну ніяк без вас І кожен раз мов перший раз Декілька тисяч накрутили, набігали Та залишилися лиши тими, ким були.
Перефарбую батареї в червоне Вони одразу стануть теплі й чисті Старенькі конверси, люлька і мікрофони Обраний номер не дійсний, давно не дійсний. П’ятеро нас у маленькій тачці на трасі Коли щасливі, всім байдуже те, що тісно Хто розуміє, що маю я на увазі Заходьте в гості, я рано чекаю й пізно. Наполеонівські плани у ростамана Швидко спалахують, мить і вони згасають Ні ми не рупори, ми лише меломани Подорожують, куражаться, зависають.
Я пам’ятаю, як приїхали-приплили Вірші плели, очима кліпа-кліпали Горіли музикою, кліпами ми І залишились лиш тими, ким були. Думками з вами, ну ніяк без вас І кожен раз мов перший раз Декілька тисяч накрутили, набігали Та залишилися ми тими, ким були.
Я пам’ятаю, як приїхали-прибули Вірші плели, очима кліпа-кліпали Хворіли музикою, кліпами ми, ай І залишилися лиш тими, ким були. Думками з вами, ну ніяк без вас І кожен раз мов перший раз Декілька тисяч накрутили, набігали Та залишилися лиш тими, ким були.
Я пам’ятаю, як приїхали-приплили Вірші плели, очима кліпа-кліпали Хворіли музикою, кліпами ми І залишалися лиш тими, ким були. Думками з вами, ну ніяк без вас І кожен раз мов перший раз Декілька тисяч накрутили, набігали Та залишилися лиш тими ми, ким були.
Серый рассвет, серый проспект ночью прошла гроза Мокрый асфальт - город продрог со сна В серой толпе сама по себе, полуприкрыв глаза Снова в метро спешит она.
Тесный перрон, синий вагон, желтый подземный свет Черный тоннель - поезд летит во тьму В сумке на дне сложен вдвойне смятый заветный билет Завтра она идет на концерт к нему.
Припев: Ниточка дней все не кончается Мы - бусы на ней, мы бьемся, как рыбы в стекло Встретиться с ней не получается Звезды не ездят в метро.
Ночь, тишина, лопнет струна, как натянутый нерв Он дома один, он которую ночь без сна Он всех послал, он так устал от этих накрашенных стерв Он знает, где-то в метро - она.
Припев.
Ссора в пробке у твоего Домодедово-Домодедово Ссора в пробке у твоего Шереметьево-Шереметьево Респект дядечке, респект.
Як же мені тебе привабити? Вроду до тебе в переходах не віднайти. Знати принаймні хто є ти, де ти, Потім вагатись підійти чи не підійти.
Скільки питань, Заморочених зізнань.
Як же тобі мене пробачити? Правду серед брехні так важко побачити. Люди продовжують судачити, Яка різниця винен я, чи ти?
Нам би відкинути образи і далі йти, Образи і далі йти...
Приспів: Настане той день, Зберу я у віхоть солому пісень, Позичу десь сили, Щоб тії слова за живе вас вкусили Настане та мить: летить і розтане усе як і в мить. Настане той день... Настане той день...
Як заховатися від заздрощів? Як обійти нам каббалу зоряних борщів, Щоб не заляпали лайна дощі? Не перешло на х зна що золото душі.
Доле моя, може інший, може я Може інший, може і я...
Мое имя могло бы звучать иначе: Мелодичней, чем в этих устах жестоких. Ты сказала, что нужен романтик-мальчик, Мой дядя чтоб твердо стоял на почве.
На два фронта, как панда кунг-фу, фигачишь: Днем - моя ты, его ты - в субботу ночью. Не звони мне, не то ты опять заплачешь. Почему, ты мне ответь, ты моя всего на треть? И доколе мне в огне гореть?
Пошла вон. Да, я сошел с ума. Вон. Ты все решишь сама. Имени моего лихом не вспоминай. Безымянная ты отныне.
Пошла вон. Да, в утренний туман. Вон. Верь в свой самообман. Только имени моего лихом не вспоминай. У него тебя не отниму я.
Мне не больно. Ведь ты мне хранила верность В эпизодах, дозволенных нам судьбою. В треугольник закованы мы были как в крепость. Почему, ты мне ответь, ты была всего на треть? И доколе мне в огне гореть?
Пошла вон. Да, я сошел с ума. Вон. Ты все решишь сама. Имени моего лихом не вспоминай. Безымянная ты отныне.
Пошла вон. Да, в утренний туман. Вон. Верь в свой самообман. Только имени моего лихом не вспоминай. У него тебя не отниму я.
Пошла вон. Да, я сошел с ума. Вон. Ты все решишь сама. Имени моего лихом не вспоминай. Безымянная ты отныне.
Пошла вон. Да, в утренний туман. Вон. Верь в свой самообман. Только имени моего лихом не вспоминай. У него тебя не отниму я.
Это было как сон, только наяву: Обошлись без вопросов про «Как дела?», Я не думал, что так далеко за буйки заплыву, Стойка бара желающими полна. Обменялись приветами; как начать? Суета заболела и умерла. Ты сказала «Ничей», я сказал «Ничья», Обещали гореть, только бы дотла! Ну, здравствуй! А кто ты? Гол в мои ворота, Глазами стреляешь, А знаешь?
Так мало осталось нам лета, Фальшивый загар и сандалии. Подброшена в воздух монета: Орел или решка? Да или…?
Уходи, не волнуйся, я выживу. Мы увидимся снова? Ответ – «Нет». Я не думал, что так далеко за буйки заплыву, Но и в этом тоннеле есть свет. Ну, здравствуй! А к то ты? Билеты, банкноты, Когда улетаешь, А знаешь?
(2 раза) Так мало осталось нам лета, Фальшивый загар и сандалии. Подброшена в воздух монета: Орел или решка? Да или…
Не бреши мені. Я один із тих, Хто побачив сенс виправдати все І впав до брехні, але більше ні. Не бреши мені. Не жалій себе. Бо сказавши «А» все одно колись
скажеш гірке «Б» і немає тебе. Не бреши собі. Не врятуєш так Білий наш літак крилами на схід тількі без брехні. Все що маєш ти — твоя чистота. Не продай її. Я благаю ні, залишайся так.
Гнучка немов гілка, хитка немов мій дах. Гидка немов горілка, зброя невдах. Гірка ніби зрада, в голову ніби цвях. Ламка ніби Lada, твоя мені брехня.
Я брехав тоді. Падав крізь гілля. В результаті все вичерпало сенс і … до нуля. Але інші ми з новими людьми Коло, крейдою, слово їй даю: «геть летіть від них»
Гнучка немов гілка, хитка немов мій дах. Гидка немов горілка, зброя невдах. Гірка ніби зрада, в голову ніби цвях. Ламка ніби Lada, моя тобі брехня. моя тобі брехня… твоя мені брехня… не бреши мені ні. Не бреши собі. Гнучка немов гілка, хитка немов мій дах. Гидка немов горілка, зброя невдах. Гірка ніби зрада, в голову ніби цвях. Ламка наче Lada, твоя мені брехня.
Грушевого вкус лимонада и деда жжет обрезку сада Потрескивает интересно в костре наше с братьями детство Как пахнет сырая солома, как звонко во всю мам, я дома Все взрослые добрые люди, казалось, всегда это будет
Какая нужна мне награда, где дюбель найти и карбида Пиф-паф — и враги все убиты, лето и школа закрыта Нет велика, круче Салюта,Ван Бастен, Гуллит, Батистута Братцы, темнеет и мама волнуется, хватит стрелять, по домам пора
Припев: Знай, я не повзрослею назло, бобина запишет мой детский крик Боюсь глубины, но плыву на бык Ай, ему, а не мне повезло, на вид все шестнадцать есть А значит, в кино с нею вместе сесть Стой, узнал я тебя старик Не ври, что со взрослыми жить привык Давай прогуляем, плевать на втык Где здесь у них все поставить на паузу, как сохранить, что нажать Паспортный, выход, выдача багажа
Не может быть, но я такой же, стоим на одном перекрестке Едешь к своим, я тоже, перезвоню попозже Хотим от земли оторваться, но жмем не на те педали Ну, где ты мальчишка из стали, где тот, кого понимали
Плановые переклички, стремный пакет в электричке Молча курю ночами, прячу в парадном спички Боюсь терять, что имею, бьюсь с ним, как только умею Вырос, а все не умнею, пойду щетину побрею
Припев: Знай, я не повзрослею назло, бобина запишет мой детский крик Боюсь глубины, но плыву на бык Ай, ему, а не мне повезло, на вид все шестнадцать есть А значит, в кино с нею вместе сесть Стой, узнал я тебя старик Не ври, что со взрослыми жить привык Давай прогуляем, плевать на втык Где здесь у них все поставить на паузу, как сохранить, что нажать Паспортный, выход, выдача багажа
Знай, я не повзрослею назло, бобина запишет мой детский крик Боюсь глубины, но плыву на бык Ай, ему, а не мне повезло, на вид все шестнадцать есть А значит, в кино с нею вместе сесть Стой, узнал я тебя старик Не ври, что со взрослыми жить привык Давай прогуляем, плевать на втык Где здесь у них все поставить на паузу, как сохранить, что нажать Паспортный, выход, выдача багажа
Зима, зима, зима, зима. Зняла мої ручні гальма. Чимось білим літо вбила. Зима, зима, зима, зима. Звела, зараза, з розума. І не шкода голольода. Я з ними, зими, зими. По парадних стигли ми, Невідомими, стали ми знайомими. Довелося ще раз її бачити прикрас. Біла кома на моїх балконах.
Приспів: Питаю я як Тепер відшукати себе. Питаю я де Того, що було вже не буде. Ти визначи час. Ніколи, а може ще раз. Невдовзі зима занесе Все, що так зігрівало нас.
Холодний, модний, водний тік. Від неї біг, до тебе втік. Кучугури, так як ти не журять. М’яка, мов пір’я і легка Одвічна матиматика. Врахувала, щоб тепла не стало. Зима, зима, зима, зима. Моя кохана і кума. Приспали, не забули ми. Білі впали килими. Зима, зима, зима, зима. Звела, зараза, з розума. Біла кома на моїх балконах.
Где бы ты и с кем бы ты Был бы, не был, знает небо Между нами не остынет, тиной не затянется Без тебя я как пустыня Днем жара, ночами иней Роль твою в моей картине невозможно отрицать
Кто теперь кого главней не считается Что теперь тебе еще рассказать Мне казалось, это только нас двоих касается Посмотри в мои глаза Нам нельзя, нельзя назад. Не знаю как дальше, Но без боли и без фальши Стать капельку проще Вслепую, на ощупь
Мы мед и яд, мы плюс и минус Но ты моя необходимость И если между нами пламя, пускай пылает до конца Меняю снова гнев на милость Меня надолго не хватило Но то, что ты мое светило Невозможно отрицать
Кто теперь кого главней не считается Что теперь тебе еще рассказать Мне казалось, это только нас двоих касается Посмотри в мои глаза Нам нельзя, нельзя назад. Не знаю как дальше, Но без боли и без фальши Стать капельку проще Вслепую, на ощупь
Стань мені самою, Саме тою піснею. Будую світ і розламую Кожного разу після. Лишись на першому, На своєму місці. Ця подорож вже завершена, А швидкість ще двісті…
Руту не шукай — твоя вона, Не даруй речей, даруй сина, Як тобі, не знаю, Припасти до душі?.. Річ одну ти знати повинна: Ні на що це зовсім не схоже, Я немов маленька дитина, Що без тебе жити не може.
Знані на весь світ команди, Мультиплатинові диски — Всі вони круті, ну звісно, Але так далеко звідси. Декілька простих акордів — І мелодія лунає — Сподіваюсь, відчуваєш, Хто про тебе справді дбає.
Руту не шукай — твоя вона, Не даруй речей, даруй сина, Як тобі, не знаю, Припасти до душі?.. Річ одну ти знати повинна: Ні на що це зовсім не схоже, Я немов маленька дитина, Що без тебе жити не може.
Відтепер німа людей гула, Розмір їх обрядів замалий, В інших всіх світах моя була, І нарешті стрілись на землі. Ну, не закінчуйся, наївний сон, Двоє на планеті проти всіх, Не дивись на них, не слухай їх, Це лише між пальцями пісок…
Руту не шукай — твоя вона, Не даруй речей, даруй сина, Як тобі, не знаю, Припасти до душі?.. Річ одну ти знати повинна: Ні на що це зовсім не схоже, Я немов маленька дитина, Що без тебе жити не може.
Главное достоинство этой игры в том, Что она состоит из разноцветных картинок. И нам не важно, что будет потом, Ведь все хотят целого, а не половинок.
Они позволяют тебе встать В странные позы вроде виндсерфа, Они заставляю тебя не спать Ночью без дозы и без спорта. При этом ты, правда, не можешь понять, Где же секрет, в чем же их тайный смысл, Так просто моторчик себе сломать, Если ты влип, если завис ты.
Мы знаем, что мы себе сломаем Этим летом, будущим маем, Мы знаем, что мы себе разобьём вдвоём.
Мы знаем, что мы себе сломаем Этим летом, будущим маем. Мы знаем, что мы себе разобьём вдвоём.
Они заставляю тебя бежать В обратную сторону от не надо. Узнаешь, как с крыльями их летать, Чуть позже узнаешь, как больно падать. Впусти их себе, ведь без них никак. В пролетах, в парадных, на сквозняках В трущобах, в хоромах, В добре и зле. И ночью, и днём, В небе и на Земле.
Мы знаем, что мы себе сломаем Этим летом, будущим маем. Мы знаем, что мы себе разобьём вдвоём.
Мы знаем, что мы себе сломаем Этим летом, будущим маем. Мы знаем, что мы себе разобьём вдвоём.
Мы знаем, что мы себе сломаем Этим летом, будущим маем. Мы знаем, что мы себе разобьём вдвоём, вдвоём… Вдвоём!
Мы знаем, что мы себе сломаем Этим летом, будущим маем. Мы знаем, что мы себе разобьём вдвоём.
Главное достоинство этой игры в том, Что она состоит из разноцветных картинок, И нам не важно, что будет потом, Ведь все хотят целого, а не половинок.
Я точно знаю в тебе тато влучний мисливець Я знаю твоя мама точно замвоєнкома Чому, скажи мені ти в жахливих снах не наснилась Навіщо нас тоді спільний дружбан познайомив. Якби мені тоді дали один тільки натяк Я б замість Люсі називав тебе завжди Надя Тепер благаю відпусти, не хочу, не треба Ми родичі, я наполягаю, що я твій дядя.
Приспів: Хвилюватися немає причин, як дають, то бери Якщо б’ють, то біжи, кричи. Технологія проста: ким би ти не став Зранку встав, присідай до ста і читай устав. Телебачення і в день і в ночі Дорогі глядачі, нам сюди надішліть листа Ми його тут покладем в лото трон Ви програли, пардон, селяві, і живіть до ста. (весь куплет - 2)
Обіцяли, що дадуть аксельбанти Сподівались, нас по квартирах розселять Ай, немає нікого крутішого за курсантів Та чомусь діди кругом такі не веселі. Якби мені тоді дали один тільки натяк Я б пішов в ботани, в бібліотеці б зашився Став би зіркою, катався б, тікав від фанатів Та навряд, чи сам собою б лишився.
Приспів
Обіцяли роялті від продажі альбому А по тєліку вони в брулях лімузинах Я чекав, минуло більш ніж п’ять років по тому Впізнає мене в крамниці тепер тьотя Зіна. Якби мені тоді дали один тільки натяк Я б не знаю ким би став, куди б, де забіг би Годі наді мною дослідів, ой, нєнада Зупиніть на світлофорі планету - я вийду.
Хвилюватися немає причин, як дають, то бери Якщо б’ють, то біжи, кричи. Технологія проста: ким би ти не став Зранку встав, присідай до ста і читай устав. Телебачення і в день і в ночі Дорогі глядачі, нам сюди надішліть листа Ми його тут покладем в лохо трон Ви програли, пардон, селяві, і живіть до ста.
Безліч твоїх ідей Якось я збився з рахунку Немає порятунку Мабуть це мій день Остання новина Знову ….. на ще щось Хочеш дізнатись дещо Чекай не пий вина Треба від тебе йти Та чомусь стою Я стою Зараз вимкнуть світло і дроти Слабину даю
Те що тримає нас Хай тримає нас Нікуди правди діти, бігти Все, це в останній раз Ми квити, стій Не відпускай Тримай, тримай, тримай Не відпускай Тримай, тримай, тримай Не відпускай Не від Тримай, тримай Не відпускай Тримай
Кожному з нас своє Своя мета єдина Все саме так повинно Бути як воно є Ця неповторна мить Більше її не буде Помічаймо люди Не тільки те, що болить Треба від тебе йти Та чомусь стою Я стою Зараз вимкнуть світло , дроти Слабину даю
Те що тримає нас Так тримає нас Нікуди правди діти, бігти Це все в останній раз Ми квити, стій Не відпускай Тримай, тримай, тримай Не відпускай Тримай, тримай, тримай Не відпускай Не від Тримай, тримай Тримай, тримай, тримай
Я надрукую вірш Вигадаю назв Там, де все зашибісь Чомусь немає нас Віддай мені моє Щось у тобі є Падай час від часу в низ до нас Раптом це на завжди Зачекай, зажди Ховатись на землі і в воді годі Хочу кричати тобі: Стій, злодій! Стій, злодій! Стій! Тримай, тримай! Треба було б піти Та чомусь стою, Я стою, стою, стою... Зараз вимкнуть світло і дроти Слабину даю
Те що тримало нас Так тримало нас Нікуди правди діти, бігти Це все в останній раз Ти чуєш,ні? Це все в останній раз Ми квити, стій Не відпускай Тримай, тримай, тримай Не відпускай Тримай, тримай тримай Не відпускай Не від Тримай, тримай, тримай Не відпускай
Ты набирала боль в меня, как наркотики в шприцы, Поила страстью, выдавая яд за медицину, И эти пестициды — давно во мне, поэтому стал циником, И, кажется, на эту дрянь подсел.
Ты набирала боль в меня, как наркотики в шприцы, Поила страстью, выдавая яд за медицину, И эти пестициды — давно во мне, поэтому стал циником, И, кажется, на эту дрянь подсел.
За окном мелькают люди-тени, знаешь а я теперь Не проклинаю нашу встречу, так мне легче. Но каждый вечер как по расписанию дурманю сознание, И уплываю по волнам своих воспоминаний.
Я не мог знать заранее, что ты тоже не нормальная, Ведь наделяли чем-то новым нас эти свидания. Ты аномалия, оттого и не любовь, а мания У нас с тобою была, вперемешку с криком и бранью.
Я знаю, что там покой, а здесь на сердце камень, Новый твой парень непререкаем — ну, прям подарок маме. Не упрекаю, сам многое делал не правильно; Искал тебя в глазах каких-то сук, от себя убегая.
Но мне не капли, не жаль их, ведь они только мешали! Представь, я так устал тебя любить, и ты тоже пуста. Просто если б дали шанс отмотать эти годы (бред!), Я подошел бы первый, и тихо сказал бы: «Привет»...
Ты набирала боль в меня, как наркотики в шприцы, Поила страстью, выдавая яд за медицину, И эти пестициды — давно во мне, поэтому стал циником, И, кажется, на эту дрянь подсел.
Ты набирала боль в меня, как наркотики в шприцы, Поила страстью, выдавая яд за медицину, И эти пестициды — давно во мне, поэтому стал циником, И, кажется, на эту дрянь подсел.
Все эти стихи теперь бумага, что летит из окон, Ложась около дома проклятого, что толку? Кутаюсь в кокон, забыл покой; как одиноко Среди копий людей, среди людей, от которых плохо.
И пытаюсь писать стихи о любви, о расставании, О расстояних, и просто ранах, Я простираюсь на километры пути назад, И эта музыка — хлам из попыток что-то сказать.
И тебе это проебам (ведь ты такая lady) Тебе бы летать (и не волнуют сплетни!) Простых обитателей (этой жизни!), А я так скучаю по тебе, извини.
Мой город устал слушать, как я скулю по тебе, Шлёт статьи мне фортуна про мир теней. Все мои песни про это, депрессии — скоро сопьюсь, наверное. Осенний гром, иду наверх я!..