Що наснилось, те забулось,
Відійшло у небуття.
Що зустрілось - розминулось,
Розминулось, як життя.
Приспів:
А за вікном - літо і зима,
А я бачу те, те, чого нема.
Що цвіте, тем потім в′яне,
Скоро сохне і вмира.
Не шукай, чого не стане, -
Буде іншая пора.
Приспів
Всі слова - одна омана,
Всі думки - одна печаль.
Час тече, минуле тане,
Чи на щастя, чи на жаль
Ой, це було, чи снилося мені
Серце й досі повниться журбою
Ти приїздив на білому коні
Стукав у шибку і звав з собою
Чорниї вуса, очі голубі
Дим од люльки на віконце слався
Щось навздогін сказала я тобі
Ти ж не дослухав, не дочекався.
Приспів:
Гей, козаче, ти мій козаче
Тебе чекаю не день і не рік
Я чекаю, тобі гукаю:
"Скоріше вертайся з доріг!"
Гей, козаче, ти мій козаче
Чом серце плаче, мов немовля
Я ніби чую і наче бачу
Як ти посміхнувся здалля.
Цілі століття вдалеч пронеслись
Наче в небі журавлі осінні
Ти говорив, що вернешся колись
Я виглядаю тебе й донині
Давні жалі розтали, наче дим
Полинами пам′ять заростає
Ти ж обіцяв вернутись молодим
Ой, чи впізнаю тебе, не знаю.
Приспів
"
Казалось самым главным нам то, что были вместе мы.
Оставили всё на потом, забыли про любовь.
То падали, то вновь взлетали, будто были избранны;
И каждый попрощаться был в любой момент готов.
Припев:
Неважно, неважно, то что разошлись с тобою мы на полпути.
Неважно, неважно - это навсегда пообещать мы не смогли.
Неважно, неважно, то что на прощание не хватило тёплых слов.
Важно то, что мы совсем забыли про любовь.
Наивно каждый верил в то, что есть на свете искренность.
Молчали в час, когда необходимо говорить.
Теперь, во всем винить нам не к чему слепую избранность!
Оставим всё, как есть - и пусть продолжит каждый жить.
Припев:
Неважно, неважно, то что разошлись с тобою мы на полпути.
Неважно, неважно - это навсегда пообещать мы не смогли.
Неважно, неважно, то что на прощание не хватило тёплых слов.
Важно то, что мы совсем забыли про любовь.
Уже не важно...
Неважно, неважно, то что разошлись с тобою мы на полпути.
Неважно, неважно - это навсегда пообещать мы не смогли.
Неважно, неважно, то что на прощание не хватило тёплых слов.
Важно то, что мы совсем забыли про любовь.
Важно то, что мы совсем забыли про любовь.
Важно то, что мы совсем забыли про любовь.
За горою сонце сходить,
Ранок настає.
Там вівчар отару водить,
Пісню награє.
Награє та й так, щоб чули
Небо й вся земля.
Щастя в нього -
З ним учора
Цілувалась я.
Приспів:
38 променів сонця,
38 слів,
38 знаків кохання
В 38 днів.
Хай скарби усього світу
Кидають до ніг.
Без кохання день прожити
Ще ніхто не зміг.
Обіцяв один хатинку
Й сонячний бурштин,
З ним не буду і хвилинки,
Буде він один.
Приспів
За горою сонце сходить,
Ранок настає.
Там вівчар отару водить,
Пісню награє.
Грай сопілко до світання
Серденько зігрій.
Грай сопілко, бо кохання -
Скарб найбільший мій.
Приспів (6)
Він любив його, він любив її.
Він казав: "Я вільний в своїй сім′ї".
Він казав: "Я вільний від ваших снів".
Він, напевне, жити, як всі, хотів.
Він шукав слова, не знаходив їх .
Він бував чужим на землі своїх.
Все життя було із одних зусиль.
Він шукав людей, а знаходив біль.
Приспів:
еН-А-еР-Ка-О-Т-И-Ка-И.
еН-А-еР-Ка-О-Т-И-Ка-И.
еН-А-еР-Ка-О-Т-И-Ка-И.
Він не вірив в те, що любов бува.
Він ховав від неї свої слова.
Він ховав від нього душі тепло,
Але б краще все навпаки було.
Він не знав, куди. Він не знав, за ким.
Він не знав, хто буде на ранок з ним.
Він не знав, хто спить: чи вона, чи він.
Він кричав та знав, що тепер один.
Вже давно не поруч ми,
Все назавжди зупинилось.
І на згадку тільки сни
В моїм серці залишились.
І коли на землю прийде ніч,
І туманом огорнеться небокрай,
Ти впізнай мене із тисячі облич,
Колискову тихо ніжно заспівай.
Приспів:
Баю, баю,
Я тебе іще кохаю.
Баю, баю,
Я тебе іще...
Хто тепер в твоїй душі,
Хто з тобою я не знаю.
Тільки прошу, більше ти
Не кажи нікому: "Баю".
А коли на землю знову прийде ніч,
І туманом огорнеться небокрай,
Ти впізнай мене із тисячі облич,
Колискову тихо ніжно заспівай.
Приспів
Як назвати квіти ранком,
Що раптом з′явились на підвіконні?
Як листи твої назвати,
Що ніжно цілують мої долоні?
Приспів:
Всьому ніколи назви не буде,
Всі назви вигадують дивні люди.
Навіть імені і навіть назви немає
Кохання, що схоже на казку.
Навіть імені і навіть назви немає,
Кохання, що схоже на казку.
Навіть імені і навіть назви немає,
Кохання, що схоже на казку.
Навіть імені і навіть назви немає…
Як назвати зорі вночі,
Що діамантами на небі сяють?
Що "люблю" мені шепочуть,
А на світанку кудись зникають?
Навіть назви…
Навіть імені…
Навіть імені…
Навіть назви…
Навіть імені…
Навіть назви…
Навіть імені…
Дощем до тебе сірим плачу,
Бо сором вдатися до сліз,
І дощ, і ти, моя невдача,
Що буде йти, що буде йти,
Що буде йти за мною скрізь.
Ти - біль, набутий добровільно,
Що став між нами обома,
Чарівне приворотне зілля.
Ти поруч ще, ти поруч ще,
Ти поруч ще, а вже нема.
Дощем я за тобою плачу,
Дощ врятував мене від сліз,
Я цим дощем тебе пробачу,
Цей дощ нам йтиме
Завжди скрізь.
Цей дощ нам йтиме
Завжди скрізь.
Цей дощ нам йтиме
Завжди скрізь.
Ніхто не знає, куди і звідки.
Ніхто не знає, чому й навіщо.
А день минає занадто швидко.
І ми на ніч знову стали ближче.
Ніхто не знає, чому й навіщо.
Ніхто не скаже, що ми не знали,
Як небезпечні дарунки неба.
Ніхто не думав, що всі вокзали
Мене захочуть везти від тебе.
А я кричала: "Тоді не треба!"
Приспів:
Якщо ангели вміють чекати,
Ти - ангел... Ангел…
Якщо вміють вони вибачати,
Ти - ангел... Ангел…
Якщо ангели вміють радіти,
Ти - ангел... Ангел…
Якщо ангели вміють любити,
Ти - ангел... Ангел…
Ти - ангел…
Я забирала ключі від раю.
Я і зникала, і поверталась.
А що шукала, сама і не знаю.
А що знайшла, то мені зосталось.
З тобою, янгол, я залишаюсь.
Приспів
Ангелам так важко в світі.
Ангели - вони, як діти.
Ангелом ти можеш бути,
Тільки б знов тебе відчути.
Приспів
Ти - ангел…
Ти - ангел…
Ти - ангел…
Ти - ангел…
Ти - ангел…
Ангел…
Парами, парами ластівки в саду,
Стежкою темною я до тебе йду);
INSERT INTO ′art3′ VALUES (",
Місяць маленьку зірку пригорта);
INSERT INTO ′art3′ VALUES (",
Все, як завжди, та я тепер не та.
Правдами, правда на душі моїй,
Тепло з тобою і холодно одній.
Тільки не знаю, нащо говорю:
"Милий, тебе я більше не люблю".
Приспів:
Не сумуй, не плач,
І за все пробач.
Долю не кляни,
Що не парами
Парами, парами зорі у ночі,
Щось говори, але тільки не мовчи.
Знаю, що серце плаче, як дитя, -
Іншая буде краща, а ніж я.
Приспів
Парами, парами квіти навесні,
Буде, ой, буде ще горе і мені.
Можу блукати - щастя не знайти,
Звати: "Вернися!", - далеко будеш ти.
Приспів
Не сумуй, не плач, не плач,
І за все пробач, пробач.
Не сумуй, не плач,
І за все пробач, пробач...
От і все - час тече, як ріка.
Кажеш ти - стала я не така,
Не така, і нехай вже ніхто не займає,
Не така, вибачай, все було, все минає.
Не впізнаю, і не жди.
Так сьогодні й назавжди.
Приспів:
Я кажу, що було - те було,
І тепер я тебе не впізнаю.
Я кажу, що було - те було -
Забуваю, забуваю.
День і ніч, ніч і день
Птахом вже пролетіли.
Знаю я - все пройде,
Так мені ворожили.
Не впізнаю, так і знай,
Забувай, не забувай.
Приспів
Не впізнаю, і не жди.
Так сьогодні й назавжди.
Все навколо - дивина:
Тайна серця, пам′ять снів.
Хай ніхто про те не зна,
А душа моя - одна
На вітрах минулих днів.
Чорний ангел прилетить,
Тихо сяде край вікна.
Запитає, що болить,
Запитає, що болить,
І чому така сумна.
Приспів:
Я розкажу йому
Про тиху тугу ночей.
Я розкажу йому
Про лід блакитних очей.
Я розкажу йому
Про всі свої почуття,
І зрозуміє він,
Що я живу без життя.
Ми на цілий світ одні,
Понад нами - срібний пил.
І так хочеться мені,
І так хочеться мені
До його торкнутись крил.
Все повідати, що є,
Позабути про усіх.
Все повідати, що є,
Диво дивнеє своє:
Гріх кохання, щастя гріх!
Киев-Ленинград, зарево взлетных полос,
Киев-Ленинград, времени меньше дня…
Киев-Ленинград, чтоб не забыть твой голос,
Киев-Ленинград, если ты ждешь меня…
Воском расстаяв, свечи погасли, в доме темно
Хочется плакать и не случайно — дождь за окном.
Грусти минуты, часто бывают — в нашей судьбе,
Но если однажды, ты скажешь: «Скучаю» — я полечу к тебе
Киев-Ленинград, зарево взлетных полос,
Киев-Ленинград, времени меньше дня…
Киев-Ленинград, чтоб не забыть твой голос,
Киев-Ленинград, если ты ждешь меня…
Не отпускает северный город, душу твою,
И словно годы, мчатся туманно, вслед кораблю.
Как не стараюсь, трудно замедлить, времени бег,
Но если захочешь ты, если захочешь ты, я полечу к тебе.
Киев-Ленинград, зарево взлетных полос,
Киев-Ленинград, времени меньше дня…
Киев-Ленинград, чтоб не забыть твой голос,
Киев-Ленинград, если ты ждешь меня…
This song for You.
For You — my Love!
For you my Angel!
Одна минута, я сплю как будто,
Со мною ты сейчас в последний раз.
Не плачь не надо, еще я рядом,
И все что не сказал, скажи сейчас.
Припев:
Как же, как же — мое солнце, ты — Родное солнце.
Как же, как же я без сердца, если разобьется.
Как же, как же я без неба, на Земле ведь тесно.
На Земле так больно, если мы с тобой не вместе.
Как же, как же я без неба, на Земле ведь тесно.
На Земле так больно если мы с тобой не вместе.
Слова без грима, необходимо,
Теперь понять, что мир напополам.
Не плачь, не надо, я буду рядом —
И никому тебя я не отдам.
Припев:
Как же, как же — мое солнце, ты — Родное солнце.
Как же, как же я без сердца, если разобьется.
Как же, как же я без неба, на Земле ведь тесно.
На Земле так больно, если мы с тобой не вместе.
Как же, как же…
Как же, как же…
Забула про те,
Як зорі гуляють,
Як роси ранкові
По осені тають.
У розквіті айстри,
За вітром тепло...
Забула давно,
Я забула давно.
Забула про все,
Про очі, що сяють,
Слова у безслів′ї,
Птахів, що кружляють,
Неспокій та радість,
Все те, що було...
Забула давно,
Я забула давно.
Забула про все,
Про очі, що сяють,
Слова у безслів′ї,
Птахів, що кружляють,
Неспокій та радість,
Все те, що було...
Забула давно,
Я забула давно.
Сон буде недобрим,
Вік буде недовгим.
Снігом впаде щастя.
Щастям летять білі,
Білі летять фарби.
Я залишаюсь назавжди...
Ким станеш на ранок,
З ким будеш кохатись.
Їм все одно, знаєш?
Їм, бо вони - дерева.
Що загубив - знайдеш.
А я залишаюсь назавжди...
Тим, хто одиноких
Слів не розуміє,
Я говорю правду,
Я залишаю надію,
Всі віддаю фарби,
Й сама залишаюсь назавжди.
Сонце. Ще було воно вчора,
Сонце заховалось за гори.
Очі. Очі дивляться знову в небо.
Сонце. Ще було воно вчора,
Сонце заховалось за гори,
Очі. Очі дивляться знову в небо.
Зграя вже давно відлетіла,
Тільки два крила залишила.
Знаєш, я лечу полетіти - треба.
Приспів:
Тільки туди, де сонце буде,
Тільки туди, де все забуду.
Тільки туди, де сонце буде,
Тільки туди, де все забуду.
Квіти ще тепло пам′ятають,
Діти ще нічого не знають.
Море. Море знову рожевим буде.
Чуєш, я не хочу без тебе,
Чуєш, я не хочу у небо.
Сонце, то є диво, І воно - усюди.
Приспів
Там, де море як я,
Там є інша земля.
Там з початком весни
Фіолетові сни.
Там, де море як я,
Там є інша земля.
Там з початком весни
Фіолетові сни.
Там, де ночі нема
І коротка зима.
Там до неба трава
Й непотрібні слова.
Приспів:
Відпливають небесні кораблі.
І я так вже далеко від землі.
І я так вже далеко від землі.
Залишаю тобі свої сліди.
Назавжди.
Я придумала гру.
І тебе заберу
В світ рожевих туманів
і блакитних вогнів.
Там один тільки раз
Все буває для нас.
Там, де море як я.
Там, де інша земля.
Приспів:
Відпливають небесні кораблі.
І я так вже далеко від землі.
І я так вже далеко від землі.
Назавжди.
Кораблі, кораблі - далі від землі.
Кораблі, кораблі - далі від землі. .
Кораблі, кораблі - далі від землі.
Кораблі, кораблі - далі…
Відпливають небесні кораблі.
І я так вже далеко від землі.
І я так вже далеко від землі.
Залишаю тобі свої сліди.
Відпливають небесні кораблі.
І я так вже далеко від землі.
І я так вже далеко від землі.
Залишаю тобі свої сліди.
Назавжди.
Кораблі, кораблі - далі від землі.
Кораблі, кораблі - далі від землі.
Відпливають небесні кораблі.
Кораблі.
Там, де згасає день,
Залишаю тільки погляд.
Там, де зникає день,
Забуваю всі тривоги.
Там, де за небокрай,
Я одна на двох дорогах.
Там наш забутий рай,
Кричу тобі: "Давай!"
Приспів:
Давай, іди,
Як в перший раз.
Знайди той час,
Де світ лише для нас.
Відкрий вікно,
І знов лети.
Давай зі мною
Будеш ти.
Ти міг здолати ніч,
Різав променями руки.
Ти міг обрати ніч,
Та чомусь обрав розлуку.
"Де ти?" - летять слова,
Повернись і все віддай.
Знай - я іще жива,
Й кричу тобі: "Давай!"
Приспів
Відкрий вікно,
І знов лети.
Давай зі мною
Будеш ти.
…Давай, лети…
…Давай, лети…
…Давай, лети…
…Давай, лети…
…Давай, лети…
…Давай, лети…
…Ти лети…
Темно, і знову ніч
Подихом зігріва.
Вечір на двох -
Так вже було.
Ну, а тепер це слова.
Поруч лише його
Кроків живуть дощі.
Погляд твій став
Схожий на крик
Стомленої душі.
Приспів:
Скажи, звідки і нащо?
Скажи, як і чому?
Скажи, де буде краще,
Краще тепер йому?
Все, що лишилось з ним -
Іграшки і листи.
А на стіні в кімнаті твоїй
Лишилось останнє "Прости".
Може, хотіла б ти
Зникнути, наче тінь?
Та у ві сні янгол сказав,
Що буде маленький син.
Скажи, звідки і нащо?
Скажи, як і чому?
Скажи, з ким буде краще,
Краще тепер йому?
Краще тепер йому…
Быстро действует яд ничего не болит
Разрывает твой взгляд будто бы динамит
И я тебе рассказать не могу о любви
Это супер экзотика
Непревзойдённое чувство толкает на грех
Ты соверши этот грех без преград и помех
Ведь ты рискуешь быть лучшем и стать лучше всех
Экзамены по эротике
Поцелуй мою грусть запиши мои фразы
Я ведь не продаюсь хоть глаза как алмазы
Поцелуй мою грусть и просит мою грубость
Я тебя не боюсь я вернулась
Поцелуй мою грусть запиши мои фразы
Я ведь не продаюсь хоть глаза как алмазы
Поцелуй мою грусть и просит мою грубость
Я тебя не боюсь я вернулась
Начинаю урок зажигая глаза
Это бьёт будто ток наполняя сердца
И ты подводишь итог что идти до конца
За мной согласен ты хоть на край земли
Я понимаю что всё это игра
И только ради тебя я беру карты
Нет счастливей меня в минуты когда
Между нами война
Поцелуй мою грусть запиши мои фразы
Я ведь не продаюсь хоть глаза как алмазы
Поцелуй мою грусть и просит мою грубость
Я тебя не боюсь я вернулась
Поцелуй мою грусть запиши мои фразы
Я ведь не продаюсь хоть глаза как алмазы
Поцелуй мою грусть и просит мою грубость
Я тебя не боюсь я вернулась
Поцелуй мою грусть запиши мои фразы
Я ведь не продаюсь хоть глаза как алмазы
Поцелуй мою грусть и просит мою грубость
Я тебя не боюсь я вернулась
Поцелуй мою грусть запиши мои фразы
Я ведь не продаюсь хоть глаза как алмазы
Поцелуй мою грусть и просит мою грубость
Я тебя не боюсь я вернулась
Так далеко я - не дійти тобі,
І печаль моя - у твоїй журбі.
Тиха заметіль душу заміта.
В серці - то не біль, а біла самота.
Приспів:
Я не знаю, навіщо ти
Все шукаєш в снігах сліди?
Та минула давно зима,
Я шукаю її сама.
Не кажи собі: "Я її любив".
Не кажи, бо сам цю любов розбив.
За вікном сніги, кожен з нас один.
Ми - не вороги, ми - любов і тінь.
Приспів
Позовеш - озвусь, та лише на мить,
І зникаю знов, час не зупинить.
Нам не треба слів, бо любов німа.
В казку білих снів вороття нема.
Сотні літ у безмежний світ
Він несе нам надію,
Сонця сміх і кохання цвіт,
День новий і нездійснену мрію.
Світе мій, що життя твоє?
Мить оман, вік прозріння.
Серце Бог нам віддав своє,
Залишив нам слова спасіння.
Приспів:
Я буду, я буду, як кохання моє,
Всюди буду, я буду, як кохання моє.
Душу ти для добра відкрий,
Зацвіти правди свічі.
І пройдеш крізь усі вітри,
Лиш згадай слова прості і вічні.
Приспів
Все мина у шаленстві днів,
Тільки я не сумую.
Голос мій з глибини віків
Долетить, і всі його почують.
Що твої руки сьогодні для мене?
Ніжності злива, ніжності злива.
Що твої очі, як поле, зелені?
Сонячне диво, сонячне диво.
І я цілую теюе, бо ти це і є -
Щастя моє, щастя моє.
Що твоя посмішка нині для мене?
Промінь із неба, промінь із неба.
Щастя тоді, коли більше на світі
Нікого не треба й нічого не треба.
І я цілую тебе, бо ти це і є -
Щастя моє, щастя моє.
Ішла до тебе степом
Через дощів завісу
Через жарів нестерпну
Я ішла до тебе тогом
Ішла, здолавши гори
Немов зрікалась долі
І упивалась горем
Я йшла до тебе, милий
Ішла до тебе, любий
Крізь віхови і зливи
Тебе шукала всюди
Я йшла крізь надвечір′я
Не знаючи обману
Я вірила в повір′я
Прируту полум′яну
Я йшла із квітня в травень
Ішла із літа в осінь
Плекала тихі трави
Немов твоє волосся
Я йшла до тебе полем,
Ішла до тебе небом
Пройшла усі околи
І досі йду до тебе
Прийшла до тебе лісом
Ішла до тебе степом
Через дощів завісу
Через жарів нестерпну
Я йшла до тебе полем,
Ішла до тебе небом
Пройду усі околи
І буду йти до тебе
"
Я знаю, що може все бути, як я забажаю.
Ти поруч пройдеш — я навмисне тебе не впізнаю.
Я знаю, що знову ти будеш дзвонити й мовчати.
Приносити квіти і в мріях мене цілувати.
Але тільки два слова знов і знову хочу почути від тебе.
Даремні розмови, слів зайвих не треба, я все розумію й так.Приспів:
Сьогодні я лише твоя, я хочу тільки так, лише твоя.
Зроби перший крок, сьогодні ми залишимось удвох: тільки ти і я.Хай поглядом кожним тобі залишаю надію.
Та знай, тільки першою я підійти не зумію.
Тільки два слова знов і знову хочу тобі дарувати.
Лише доторкнися і зможеш пізнати кохання мого слова.Приспів:
Сьогодні я лише твоя, я хочу тільки так, лише твоя.
Зроби перший крок, сьогодні ми залишимось удвох: тільки ти і я.Сьогодні я лише твоя, я хочу тільки так, лише твоя.
Зроби перший крок, сьогодні ми залишимось удвох: тільки ти і я.Але два слова знов і знову хочу почути від тебе.
Зайві розмови… Чуєш, не треба, я все розумію й так.Приспів:
Сьогодні я лише твоя, я хочу тільки так, лише твоя.
Зроби перший крок, сьогодні ми залишимось удвох: тільки ти і я.Сьогодні я лише твоя, я хочу тільки так, лише твоя.
Зроби перший крок, сьогодні ми залишимось удвох: тільки ти і я.
З таких малюють картини
Таких знімають в кіно
Таких кохають Мальвіни
Та знають, що їм всеодно.
Такі проходять повз погляд
Таким нас.....ти на біль
Таким шукати дорогу -
Не треба багато зусилль.
Приспів:
То не сльози - печаль,
То душа моя, нажаль,
То душа... то душа моя,
Нажаль. (весь куплет - 2)
Таким заварюють каву
Таких цілують вночі
І навіть таким не цікаво
Чи будуть на ранок дощі.
Такі англійськими "sorry"
Усе вибачатьють в житті
Такі не знають, що горе
Буває не тільки в листі.
Приспів (3)
...Нажаль...
...Нажаль...
...Нажаль...
...Душа моя нажаль..
Тане сніг навесні - буде лагідним травень
Ти даруєш мені ніжну пісню напам′ять
Не чекаючи снів, я чекаю на тебе
Серце стримує біль - хтось говорить: "Не треба".
Приспів:
Не дивись так понуро
Вже набридли чутки
Полюби мене, Юро
Не мовчи, полюби
Не дивись так понуро
Тануть білі сніги
Полюби мене, Юро
Полюби, полюби.
Як же вибрати шлях - розірвати тенета
Знову бачу плакат, на підлозі касети
Знаю, це не біда, що не знались з тобою
Доля, ніби ріка, не вгадати той долю.
Приспів
плюс запятая минус любовь сплю понимая что не с тобой
хрипнет мобилка крошка привет нет, выход закрыли
выхода нет. я посвещаю тебе свои песни хотя тебе
они не интиресны. я для тебя никогда не воскресну
любовь-яд
Пам′ятаєш, як в сильную зливу
Я була, як ніхто, щаслива.
Я була, як ніхто, печальна,
Знала, вечір приніс прощання.
Я тебе цілувала ніжно,
Перетворюючись в колишнє,
І, здавалося, все шепоче: "Хочу!", "Хочу!", "Хочу!".
Приспів:
Пригадай, як було усе,
І нехай вітер нас несе.
Пригадай, як було усе,
І нехай вітер нас несе.
Я чекала, що прийде літо,
Зможе сльози дощем розмити,
Сподівалася, все забуду,
Тільки ти, наче привид, всюди.
Я сама, поруч тут нікого,
Ані доброго, ані злого.
Я відкриюся тільки ночі:
"Хочу!", "Хочу!", "Хочу!"
Приспів
Жовте листя опадає, дощ і снігом накрапає.
За вікном ховається зима.
Ти пішла, і я не знаю, де любов моя блукає.
Замела сліди твої зима.
Приспiв:
Зима, не боюсь я твоїх морозів, а сніжинки — замерзлi сльози.
Холодно, я к тебе нема.
Зима. Відлітають птахи останні. Заморозила наше кохання зима.
Кохання нема.
[Instrumental]
Пам’ятаєш, наше літо?
Пам’ятаєш, перші квіти?
Пам’ятаєш ранішню росу?
Тільки зараз відчуваю, як тебе не вистає —
Хмарові, зимового дощу.
Приспiв:
Зима, не боюсь я твоїх морозів, а сніжинки — замерзлi сльози.
Холодно, я к тебе нема.
Зима. Відлітають птахи останні. Заморозила наше кохання зима.
Кохання нема.
[Solo]
Зима, не боюсь я твоїх морозів, а сніжинки — замерзлi сльози.
Холодно, я к тебе нема.
Зима. Відлітають птахи останні. Заморозила наше кохання зима.
Кохання нема. Кохання нема.
Иногда, туда, где рвутся облака
Иногда, туда - бегу издалека
Разорвать, ту нить, что держит у виска
И опять - любить, любить, терять, искать...
Любовь - это правда, любовь - это ложь
Любовь - это солнце, любовь - это дождь
Любовь - это утро, любовь - это сны
Любовь - это мы, накануне весны
И зачем опять, я думаю о нас
И хочу понять, игру спонтанных фраз
Любовь - это правда, любовь - это ложь
Любовь - это солнце, любовь - это дождь
Любовь - это утро, любовь - это сны
Любовь - это мы, накануне весны
И слова зачем, бегут по-проводам
Может быть затем, чтоб крикнуть мне:"Отдам"
Любовь - это правда, любовь - это ложь
Любовь - это солнце, любовь - это дождь
Любовь - это утро, любовь - это сны
Любовь - это мы, накануне весны
Любовь - это правда, любовь - это ложь
Любовь - это солнце, любовь - это дождь
Любовь - это утро, любовь - это сны
Любовь - это мы, накануне весны
Любовь...
Любовь - это правда, любовь - это ложь
Любовь - это правда, любовь - это ложь
Сьогодні все не так, як було,
Сьогодні твій літак на Париж,
На південь відлітає тепло,
А ти поки поруч стоїш.
Хвилина і роз′єднує нас
Блакитність одиноких хмарин,
Я думаю про тебе весь час -
Ти в небі, ти зараз один.
Приспів:
Франсуа, Франсуа, повертайсь на Україну,
Франсуа, Франсуа, ти для мене, ти єдиний.
Франсуа, Франсуа, я пишу листи далекі
Франсуа, їх несуть тобі лелеки, Франсуа.
Нехай на рідній Франції дощ
Про сльози нагадає мої,
Я думаю про тебе також,
Ми поруч у кожному сні.
Ти пишеш, що ніколи в житті
Нікого не любив, як мене,
А я тобі у кожнім листі
Кажу лише тільки одне.
Приспів
Якби мені сказали завтра
"Облиш думки про нього ти.
Забудь, і думати не варто.
Він може більше не прийти".
Сказала б я: "Ніхто про те не знає -
Він зливою чи вітром пролетить.
А може, білим снігом закружляє,
Бо він мене не може не любить".
Приспів:
Доторкнись, пригорни, в тім немає вини.
Ми давно вже чекали весни.
Хай тепло рук твоїх враз ростопить білий сніг,
Що на землю і на серце ліг.
Нехай розкажуть про розлуку,
Я не повірю, так і знай.
Я підніму, як крила, руки,
І полечу за небокрай.
Я буду тим, що є для тебе сонце,
Я буду тим, що в серці назавжди.
Постукаю я тихо у віконце.
Я знаю, що мені відкриєш ти.
Приспів
Доторкнись, пригорни, в тім немає вини.
Ми давно вже чекали весни.
Хай тепло рук твоїх враз ростопить білий сніг,
Що на землю і на серце…
Приспів
Наговорил, много красивых слов,
Наговорил, что быть моим готов.
Хочеться ждать, хочеться верить в ложь,
Хочеться знать, что сновы ты прийдешь...
Улыбки твоей - лучики,
Самые самые, самые, самые - лучшие...
Улыбки твоей - лучики,
Самые самые, самые, самые - жгучие...
Не расскажу, что ноты - вместо сна,
Не расскажу, что каждый миг одна...
Ну и зачем, знать, что слова любви,
Все для тебя, что все они твои...
Улыбки твоей - лучики,
Самые самые, самые, самые - лучшие...
Улыбки твоей - лучики,
Самые самые, самые, самые - жгучие...
Улыбки твоей - лучики,
Одежду срывают, и мучают, мучают, мучают...
Только давай, только взрывай рассвет,
Кроме тебя - затмения лучше нет.
Буду смотреть, думать, что повезло,
Я на тебя, только через стекло...
Улыбки твоей - лучики,
Самые самые, самые, самые - лучшие...
Улыбки твоей - лучики,
Самые самые, самые, самые - жгучие...
Улыбки твоей - лучики,
Самые самые, самые, самые - лучшие...
Улыбки твоей - лучики,
Одежду срывают, и мучают, мучают, мучают...
Одежду срывают, и мучают, мучают, мучают..
А я...
А я пливу...
Все на світі, як вода,
Світла радість і біда.
Все тече і все біжить в нікуди,
Все на світі, як пісок,
Залиши на ньому крок,
Змиє все вода, було й так буде.
Приспів:
А я пливу в човні,
І так спокійно мені.
Мене несе течія -
Я нічия.
Я буваю не сама,
Я буваю у собі,
Я буваю, де ніхто не знає,
Я сідаю край вікна,
В небі хмари голубі,
Але й все ж вони колись зникають.
Приспів
Все на світі, як вода,
Все на світі, як пісок.
Я буваю не сама,
Я сідаю край вікна.
Приспів (2)
Немыслимо красивые глаза
Их вспоминать немного больно мне
Я знаю ревновать тебя нельзя
Но почему то думаю о тебе
И только ты меня понимаешь обнимаешь
Мы ведь не любовники не друзья
Мы просто ты и я
Кто мы друг для друга понять нельзя
Ты небо я земля под небом
Мы ведь не любовники не друзья
Мы просто ты и я
Кто сказал что время вернуть нельзя
Не верю я
Немыслимо холодная гроза
Мне промочила мне промочила душу и любовь
Я знаю время не вернуть назад
И не прожить нам эти ночи вновь
В которых ты меня понимаешь обнимаешь
Мы ведь не любовники не друзья
Мы просто ты и я
Кто мы друг для друга понять нельзя
Ты небо я земля под небом
Мы ведь не любовники не друзья
Мы просто ты и я
Кто сказал что время вернуть нельзя
Не верю я
Горячие сердца в такт бьются
Но почему тогда они врозь расстаются
Не обещают встретиться когда нибудь снова
Кто мы друг для друга нет такого слова
Мы ведь не любовники не друзья
Мы просто ты и я
Кто мы друг для друга понять нельзя
Ты небо я земля под небом
Мы ведь не любовники не друзья
Мы просто ты и я
Кто сказал что время вернуть нельзя
Не верю я
Зачіска модна, колір обличчя,
Знаю - тобі це буде незвично.
Я - нова, нова, нова, Нова, нова.
Вечір, і я вже до бою готова,
Тільки сьогодні зови мене Нова.
Я - нова, нова, нова, Нова, нова.
Приспів:
Нова, нова, нова, нова.
Нова, нова, нова, нова.
Нова, нова, нова, нова.
Я заявляю категорично -
Нова - це все, що трошки незвично.
Я - нова, нова, нова, Нова, нова.
Вечір, і я вже готова до бою,
Справи о′кей, твоя Нова з тобою.
Я - нова, нова, нова, Нова, нова.
Приспів
Я не Наталка, не Катерина,
Я не Палашка і не Христина.
Я - нова, нова, нова,
Нова, нова.
Може, Наталка, може, Катерина,
Може, Палашка, а може і Ірина?
Ні, нова, нова, нова, нова, нова.
Дивне фото на столі
Теплі промені на склі
Все зникає
В тиші рівно сто хвилин
Я одна і ти один
Пам′ятаю
Твої очі
Твої очі
Твої очі
Рухи, погляд, почуття
Я живу, та це не я
Я вже інша
Сніг холодний за вікном
Розірвати зможуть знов
Темну тишу
Твої руки
Твої руки
Твої руки
Твої руки
І годинник на стіні
Не розкаже наші сни
Вже нікому
Ти на інших небесах
Не повернеться назад
Вже додому
Твоє серце
Твоє серце
Твоє серце
Твоє серце
Твої очі
Твої руки
Твоє серце
Твоє серце
Молчит телефон доверия, мечты облаками серыми
И там, где-то мой ответ между ДА и НЕТ.
Ловлю вновь себя с поличным, я сорву маску безразличия,
Опять отведу глаза, а душе не терпится сказать…Припев:
Больше ни слова я не готова к холодам.
Больше ни слова проще простого по глазам.
Больше ни слова я не готова без тепла.
Больше ни слова проще простого всё с нуля.В глазах дремлет ожидание ещё я на ТЫ с молчанием
И вкус моря на губах, телефон в руках.
Закат. Точка замирания, опять цифрами играю я.
Губами говорю: «Нельзя!», а душе не терпится сказать…Припев:
Больше ни слова я не готова к холодам.
Больше ни слова проще простого по глазам.
Больше ни слова я не готова без тепла.
Больше ни слова проще простого всё с нуля.Больше ни слова я не готова к холодам.
Больше ни слова проще простого по глазам.
Больше ни слова я не готова без тепла.
Больше ни слова проще простого всё с нуля.Больше ни слова я не готова к холодам.
Больше ни слова проще простого по глазам.
Больше ни слова я не готова без тепла.
Больше ни слова проще простого всё с нуля.
Сумасшедший портной испоганил мне юбку:
Сделал ниже колен, а я выше хочу.
И дрожит на ветру молодая голубка.
Люди, дайте мне Боинг, и я полечу…
Припев:
Я мечтаю о лете, лете. Я б его заказала в Интернете,
Но в Египте — война, на душе — тишина. И вообще, я одна.
А я мечтаю о лете, лете. Я как-будто обёртка на конфете —
Облечу в сентябре, а мне б лежать на жаре…
А я грущу у окна, а лета нет.
Не согреться никак посреди снегопада,
Если в небе луна погасила свечу.
Сумасшедший портной, ну чего тебе надо?
Может, хочешь меня? А я лето хочу!
Припев:
Я мечтаю о лете, лете. Я б его заказала в Интернете,
Но в Египте — война, на душе — тишина. И вообще, я одна.
А я мечтаю о лете, лете. Я как-будто обёртка на конфете —
Облечу в сентябре, а мне б лежать на жаре…
А я грущу у окна, а лета нет.
Я мечтаю о лете, лете. Я б его заказала в Интернете,
Но в Египте — война, на душе — тишина. И вообще, я одна.
А я мечтаю о лете, лете. Я как-будто обёртка на конфете —
Облечу в сентябре, а мне б лежать на жаре…
А я грущу у окна, а лета нет.
День — он начинается с солнца,
А я вновь закрываю окно.
Ночь, кто-то опять не проснется.
Знай только, что мне всё-равно.
Припев:
Зеркала — холодный звон ледяных украшений,
Зеркала — они как сон, что не имеет значений.
Зеркала — они любви и судьбы отражение.
Зеркала — обрывки снов и невозможность затмений.
Зеркала…
Дай хоть на минуту проснуться.
Дай хоть на секунду заснуть.
Пусть снежинки глупо смеются.
Знай, его любовь не вернуть.
Припев:
Зеркала — холодный звон ледяных украшений,
Зеркала — они как сон, что не имеет значений.
Зеркала — они любви и судьбы отражение.
Зеркала — обрывки снов и невозможность затмений.
Зеркала…
Припев:
Зеркала — холодный звон ледяных украшений,
Зеркала — они как сон, что не имеет значений.
Зеркала — они любви и судьбы отражение.
Зеркала — обрывки снов и невозможность затмений.
Зеркала…
Зеркала…
Зеркала…
Расскажите куда мне звонить по ночам, искать этот голос любимый и нежный.
Может небо ответит, а может он сам даст хотя бы немного тепла и надежды.
Даст хотя бы немного тепла и надежды.Припев:
Боже мой, — он мой и ничего не поделать с этим.
Боже мой, — он мой и нету больше любви на свете.Я дарила ему и невидимых строк, миллионы ромашек и сотни признаний.
Я готова теперь переплыть океан, я готова любить без колец и венчаний.
Я готова любить без колец и венчаний.Припев:
Боже мой, — он мой и ничего не поделать с этим.
Боже мой, — он мой и нету больше любви на свете.
И нету больше любви на свете.И куда отправлять эти письма теперь если адресс — не знаю, дорогу — забыла.
И кому обещать эту жизнь, без потерь, если я потеряю всё то, что любила.
Если я потеряю всё то, что любила.Припев:
Боже мой, — он мой и ничего не поделать с этим.
Боже мой, — он мой и нету больше любви на свете.
И ничего не поделать с этим, и нету больше любви на свете.
15 шагов до рассвета
Секунды вселенную кружат
Не важно зима или лето
Босая ступаю по лужам
От сне не успела проснуться
Но в мыслях с тобою простилась
Ты смог только раз обернуться
Но что-то в тебе изменилось
Я больше не буду петь о нас
Я стану спокойной и чужой
Я больше не буду петь о нас
Я даже забуду голос твой
Я больше не ветер за стеклом
Так было когда-то, но сейчас
Я больше не холод и тепло
Я больше не буду петь о нас
Когда зажигаются свечи
И тучи горят перламутром
У счастья в плену будет вечер
Любовь исчезает под утро
Ты будешь искать меня где-то
Хоть ливни дорогу размыли
15 шагов до рассвета
Наверное, все изменили
Я больше не буду петь о нас
Я стану спокойной и чужой
Я больше не буду петь о нас
Я даже забуду голос твой
Я больше не ветер за стеклом
Так было когда-то, но сейчас
Я больше не холод и тепло
Я больше не буду петь о нас
Я больше не буду
Я больше не буду
Я больше не буду петь о нас
Я стану спокойной и чужой
Я больше не буду петь о нас
Я даже забуду голос твой
Я больше не ветер за стеклом
Так было когда-то, но сейчас
Я больше не холод и тепло
Я больше не буду петь о нас
Я больше не буду
Я просто ребенок, моя мама певица и страна ею может, как медалью гордиться.
Я вечера жду, может, мама приедет, она на гастролях, ее любят дети.
Припев:
Мама, скажи мне доброе слово, доброе слово.
Мама, и повтори его снова, и снова и снова.
Мама, скажи мне доброе слово, доброе слово.
Мама, скажи...
В коробке скучают игрушки от деда, я даже не ем, мне не надо обеда.
Я маленький, может, мне хочется счастья, я с мамой хочу, я хочу улыбаться.
Смотрю М1, и мне машет с экрана, которые сутки любимая мама.
Газеты, журналы, концерты повсюду, ко мне возвращайся, я слушаться буду.
Припев:
Мама, скажи мне доброе слово, доброе слово.
Мама, и повтори его снова, и снова и снова.
Мама, скажи мне доброе слово, доброе слово.
Мама, скажи...
Люблю, когда папа приходит с работы, а бабушки спорят, с кем буду в субботу.
Пускай шоу-бизнес надежное дело, но я вам скажу: "Мне вот так надоело!"
Припев:
Мама, скажи мне доброе слово, доброе слово.
Мама, и повтори его снова, и снова и снова.
Мама, скажи мне доброе слово, доброе слово.
Мама, скажи...
Мама, скажи мне доброе слово, доброе слово.
Мама, и повтори его снова, и снова и снова.
Мама, скажи мне доброе слово, доброе слово.
Мама, скажи...
Киев-Ленинград, зарево взлетных полос,
Киев-Ленинград, времени меньше дня...
Киев-Ленинград, чтоб не забыть твой голос,
Киев-Ленинград, если ты ждешь меня...
Воском расстаяв, свечи погасли, в доме темно
Хочется плакать и не случайно - дождь за окном.
Грусти минуты, часто бывают - в нашей судьбе,
Но если однажды, ты скажешь: "Скучаю" - я полечу к тебе
Киев-Ленинград, зарево взлетных полос,
Киев-Ленинград, времени меньше дня...
Киев-Ленинград, чтоб не забыть твой голос,
Киев-Ленинград, если ты ждешь меня...
Не отпускает северный город, душу твою,
И словно годы, мчатся туманно, вслед кораблю.
Как не стараюсь, трудно замедлить, времени бег,
Но если захочешь ты, если захочешь ты, я полечу к тебе.
Киев-Ленинград, зарево взлетных полос,
Киев-Ленинград, времени меньше дня...
Киев-Ленинград, чтоб не забыть твой голос,
Киев-Ленинград, если ты ждешь меня...
Вверх по реке, вверх по судьбе поднимай паруса и в плаванье.
Только держись не за смерть, а за жизнь и тогда в ней все будет правильно.Припев:
Вверх по реке, вверх по судьбе, вверх по любви, только плыви.Может сейчас и только на час ты поймешь, что была счастливая.
Солнце в глазах и трудно сказать: «Не вернешь, он ушел, прости его.»Припев:
Вверх по реке, вверх по судьбе, вверх по любви, только плыви.Белые дни, пройденный путь он дается только праведным.
Сможешь верни, а сможешь забудь, никогда не бывает правильно.Припев:
Вверх по реке, вверх по судьбе, вверх по любви, только плыви.
Вверх по реке, вверх по судьбе.
Кувала зозуля у мрійне світання
Чарівний доранок мов зніжений сон
Довіку навіки взаємне кохання
Солодкий цілющий бажаний дом
Приспів:
Щастя лебедем летіло
Та на хмару білу сіло
Відпочило, і грозою пролилось
Щастя лебедем летіло
Зупинись не посміло
Зимно скоро, літо відійшло.
Кувала зозуля для нас на світанку
Запав її голос у серце обом
Солодке бажане довічне кохання
На нас накотилось замріяним сном.
Приспів
Один твой взгляд — и я схожу с ума.
Ну, что со мной, не знаю и сама.
А что со мной сегодня все равно,
Твержу себе одно:
Молчать, дышать с тобою в унисон,
Вдвоем играть — мой нереальный сон.
Держать в ладони, к сердцу прижимать
И просто понимать.
Припев:
За твою любовь — любой каприз,
Мой поцелуй тебе на бис.
За твою любовь — зеленый свет
В ответ.
За твою любовь — любой каприз,
Звездная ночь и нежный бриз.
За твою любовь тебе пою,
Люблю.
К тебе еще три тысячи шагов,
Ступени вверх из белых облаков.
Меня ведет прозрачною рукой
Небесный ангел твой.
Иду, пою, а музыка внутри,
Сто раз «люблю» мне снова повтори.
Придумай мир, в котором лишь рассвет
И нас счастливей нет.
Припев:
За твою любовь — любой каприз,
Мой поцелуй тебе на бис.
За твою любовь — зеленый свет
В ответ.
За твою любовь — любой каприз,
Звездная ночь и нежный бриз.
За твою любовь тебе пою,
Люблю.
За твою любовь —
Любой каприз….
На бис …
За твою любовь…
Припев:
За твою любовь — любой каприз,
Мой поцелуй тебе на бис.
За твою любовь — зеленый свет
В ответ.
За твою любовь — любой каприз,
Звездная ночь и нежный бриз.
За твою любовь тебе пою,
Люблю.
За твою любовь тебе пою,
Люблю.
За твою любовь тебе пою,
Люблю.
Вибачай за те, що я була,
Вибачай за те, що не змогла,
Не змогла чекати теплих днів,
Малювати те, що ти хотів.
Вибачай за перший крок в житті,
Вибачай за хаос почуттів,
Почуттів, що линуть звідусіль.
Вибачай за радість і за біль.
Вибачай за сліз моїх вінок,
Вибачай за вранішній дзвінок,
Вибачай за те, що кожен раз
Дирувала душу без прикрас.
Вибачай за те, що я була,
Вибачай за перший крок в житті,
Вибачай за сліз моїх вінок,
Вибачай за душу без прикрас.