Скрипка Олег - Жоржина

Жоржина спить. Їй сумно стало.
І жаль пройняв її терпкий,
що сестри всі її зів’яли,
їх облетіли пелюстки.

Що тепле літо одсіяло,
Волога сива вишина.

Вона й хитається помалу,
від вітру вистигне вона.

Віддав би їй своє я серце,
щоб знов сміялась їй блакить.
Жоржина спить. Коли ж проснеться,
жоржини інші будуть жить.

Віддав би їй своє я серце,
щоб знов сміялась їй блакить.
Жоржина спить. Коли ж проснеться,
жоржини інші будуть жить.

Скрипка Олег - Доля

Мила жадана
Долею дана
Слів оксамити
Падали до ніг
Плакало щастя
Де ти кохана
В серці моєму
Ноти сумні
Скрізь заборона
Як охорона
Може забуду
Може все мине
А від розлуки
Небо боронить
Того чужого
А не мене

Велике поле
Чужої долі
Не важко перейти
Втечу з неволі
Чужої долі
Та як свою знайти

Може словами
Зливою серпня
Болем прощання
Що не обмине
Мовою неба
Може в останнє
Я заклинаю
Згадуй мене

Велике поле
Чужої долі
Не важко перейти
Втечу з неволі
Чужої долі
Та як свою знайти

Мила жадана
Долею дана
Ти моє сонце
Що втекло з небес
Все що до тебе
Не пам′ятаю
Я пам′ятаю
Тільки тебе

Велике поле
Чужої долі
Не важко перейти
Втечу з неволі
Чужої долі
Та як свою знайти

Скрипка Олег - Весна

Я піду до річеньки
Стрічати зірочки,
Зазирать як падають,
Ловити їх жменями.
Наберу у пазуху
Оцих бризок-вогників
Затанцюю радісний,
Зрадію до смерті.

Поженусь за райдугой,
Злечу по-під хмарами,
Передам по радіо:
«Прощай, рідна Батьківщино».

Весна, весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна, весна вгамує.
Весна, весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна, весна.

Я біду не вижену,
Сама з мене вискочить,
Побіжим, покотимся,
Заведемо бесіду.
Наберусь хороброщів,
Спитаю у горя:
«Чи мене не викине
Упасти у море?»

Забіжу до Зіночки,
Хильнемо по чарочці,
Поведуся лагідно,
Поділюся жалощами.

Весна, весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна, весна вгамує.
Весна, весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна, весна.

Бу-бу-буй, бу-бу-бу-бу-бу-буй.

Всесвіту пронизливий,
Відкрий правди трішечки:
«Чи мене не вистачить
Загинути по весні?»

Весна, весна, весна, весна — на дворі красна.
Весна, весна, весна, весна — гуй.
Весна, весна, весна, весна — на дворі красна.
Весна, весна, весна, весна.

Бу-бу-буй, бу-бу-бу-бу-бу-буй.

Скрипка Олег - Песня Вакулы

Хтож тебе, бісова, вигадав, моя велика, як море, любов.
Я, навіть, зорям завидую, що можуть скрізь милуватись тобой.
Чим би тебе я не балував, які дарунки тобі не носив.

Правду казав, чи обманював ти відхиляла надії мої.

Вітер милує пустелі. Місяць — зірки, а сонце поля.
Море шепоче до скелі. Тільки на світі один не голублений я.

Довго крутила метелиця, сніги сипали в душу мою.
Серце моє не розірветья. Його тобі я цілком віддаю.
Чим би тебе я не балував, які дарунки тобі не носив.
Правду казав, чи обманював ти відхиляла надії мої.

Вітер милує пустелі. Місяць — зірки, а сонце поля.
Море шепоче до скелі. Тільки на світі один не голублений я.

Вітер милує пустелі. Місяць — зірки, а сонце поля.
Море шепоче до скелі. Тільки на світі один не голублений я.