Ани Лорак - Не забувай

Вступ.

Легко, як луна лечу за тобою
І ніжно, як струна торкаюся серця,
Та тільки ти в собі, не чуєш, не бачиш,
І плетиво думок довколо туманом лежить.

А я луна, лечу за тобою
І невидимкою торкаюся серця,
Ти не впіймав мене, коли була поруч,
Ти не хотів мене, тепер вже не здовиш, бо я...

Легко, як вітер я за тобою... лечу.
Тихо, як ніжність, чуєш, як я мовчу

Приспів (2 рази):
Не забувай, не забувай,
Я за тобою скрізь літаю,
Не забувай, не забувай,
Ти не почуєш, як зітхаю.
Не забувай, не забувай,
Поруч мене нема, немає.
Не забувай, не забувай,
Не помічаєш і не знаєш.

Як відлуння втрачена любов,
Не втечеш і не впіймаєш,
Як відлуння тане для обох
І за нами скрізь літає.

Непомітно даленіє день,
І стає відлунням вчора.
Ти мене не знайдеш вже ніде,
Хоч я завжди буду поруч.

Легко, як вітер я за тобою... лечу.
Тихо, як ніжність, чуєш, як я мовчу

Приспів (3 рази):
Не забувай, не забувай,
Я за тобою скрізь літаю,
Не забувай, не забувай,
Ти не почуєш, як зітхаю.
Не забувай, не забувай,
Поруч мене нема, немає.
Не забувай, не забувай,
Не помічаєш і не знаєш.

Не забувай, не забувай

Не забувай, не забувай

Не забувай, не забувай

Не забувай, не забувай

Не забувай, не забувай,
Я за тобою скрізь літаю,
Не забувай, не забувай,
Ти не почуєш, як зітхаю.
Не забувай, не забувай,
Поруч мене нема, немає.
Не забувай, не забувай,

Не забувай, не забувай

ТНМК - Забув

I
Такий вечір буває раз на рік
Мільярд на еру. П’ять на чоловічий вік
Берег океану, гітара на піску
І я хочу сказати, що шукав саме таку

Вона з іншої країни, нам бракує слів
Амури коло сонця припинили спів
Стріли загострили, навели приціл
Але піднявся вітер, застив їм очі пил

Були ми на прицілі, tu me monque, mon amie
Про те, що не відбулося, шкодуємо самі
Чому пізно розумієш, як маєш, то тримай
Я це ніколи не забуду. Гітаро, грай

II
Літо. Ніч. Піонерський табір.
Перша пісня. Перший алконапій
Карі очі, їм майже чотирнадцять
Той, хто керує, увімкнув повільні танці.

Ми біля вогню, гріємо долоні
Пальці прагнуть опинитися в полоні
Пісня позабулася, але лишився грув
Як же її звали? Я забув.

Я забув все, те що важило
Я забув, я забув
Все, що сам відчув я наживо
Я забув, я все забув

III
Погано – не назавжди. Назавжди – ніяк
Але прошу, ти не думай, що вийде саме так
Ти пригадай ті миті, коли сонце у зеніті
Коли ви несамовиті, до кінця відкриті

Бо потім буде пізно, потім стане зле
Сплять амури кляті, не чують мене
Ти теж мене не слухай, просто пам’ятай
Не забувай нічого. Гітаро, грай

Бумбокс - Забувай

Знаю я, знаєш ти
Що манель римувати листи і мости
Репери, римарі наганяють комарі
Так комарі
Та якщо що почуття через край
Ними милуватись дай, тільки дай, дай
Зорі більше б не світили і світ не милий
Ми з тобою щось не встигли, ми щось встигли
Вже за тиждень це знову і потяг потім
Цілий день сидиш на дроті, цукерка в роті
Ще й досі чиїсь доці Марусі Фроці
На тебе косять, автограф просять
Знай, но ти зазнаєшся негайно
Бачу виглядаєш файно, охайно
Десь мерседес чорний, шаровари сині
Один медальйон на пузі, інший на спині

Приспів:
Ай, порубаю я тебе в ковбасу
Ай-ай, заспіваєш солодку попсу
Ап, не бажаючи скажи: "Стоп"
Або забувай про хап, про хіп-хоп (весь куплет - 2)

Зграї тих, зграї цих
Вже сьогодні хіт лунає, вчора ледве стих
Встиг написати той вірш, думи про стиль
Знайди зусиль, шию намиль, чи йди в утиль
Та якщо вистарчить втіх в тебе на всіх
І дахи зірве зі стріх, музу зустрів
Декілька слів по струнах тишком, камеру писком
Не зламається під нашим диском твоє намисто
Добре, ласкаво просимо, разом покосим
Журналісткє без вапроса нє аби нє чіпідроси
Все, ти нарешті зірка, на штанях дірка
Можливо вже є машинка, або квартирка
Ти зважив всі "за", і зважив "проти"
Спробував важкі наркотики, стради дотики
Шоу-бізнес, його заґони - твої закони
Та що ти несеш мільйони, як силікони

Приспів

Евгения Власова - Не забувай (Мого кохання)

Мого кохання акорд останній
сховала синьоока ніч.
І вже розлука цілує руки ніжно мені.
Руки цілує мені.

А вітер з моря гойдає зорі
на хвилях пам»яті і сну.

Та я до тебе зорею з неба не повернусь.
Більше не повернусь.

Не забувай, що десь у небі є зоря сумна,
Але молю не питай чия вона.
В її очах моя печаль, моя печаль згорає.

Одна у небі, одна без тебе.
Свята і грішна в одночас.
Тебе простила і відпустила
Сива печаль, сива моя печаль.

Не забувай, що десь у небі є зоря сумна,
Але молю не питай чия вона.
В її очах моя печаль, моя печаль згорає.

Не забувай, що десь у небі є зоря сумна,
Але молю не питай чия вона.
В її очах моя печаль, моя печаль згорає.

Чиясь надія тебе зігріє і
Знову щастя поверне.
Сльозу останню віддай коханню,
Так, як мене. Так, як віддав мене.

Не забувай, що десь у небі є зоря сумна,
але молю не питай чия вона.
В її очах моя печаль, моя печаль згорає.

Евгения Власова - Не забувай

Мого кохання акорд останній
сховала синьоока ніч.
І вже розлука цілує руки ніжно мені.
Руки цілує мені.

А вітер з моря гойдає зорі
на хвилях пам"яті і сну.
Та я до тебе зорею з неба не повернусь.
Більше не повернусь.

Не забувай, що десь у небі є зоря сумна,
Але молю не питай чия вона.
В її очах моя печаль, моя печаль згорає.

Одна у небі, одна без тебе.
Свята і грішна в одночас.
Тебе простила і відпустила
Сива печаль, сива моя печаль.

Не забувай, що десь у небі є зоря сумна,
Але молю не питай чия вона.
В її очах моя печаль, моя печаль згорає.

Не забувай, що десь у небі є зоря сумна,
Але молю не питай чия вона.
В її очах моя печаль, моя печаль згорає.

Чиясь надія тебе зігріє і
Знову щастя поверне.
Сльозу останню віддай коханню,
Так, як мене. Так, як віддав мене.

Не забувай, що десь у небі є зоря сумна,
але молю не питай чия вона.
В її очах забутий шлях, забутий шлях до раю.

Пара нормальных - Я забув (римейк на ТНМК)

Такий вечір буває раз на рік
Мільярд на еру. П’ять на чоловічий вік
Берег океану, гітара на піску
І я хочу сказати, що шукав саме таку

Вона з іншої країни, нам бракує слів
Амури коло сонця припинили спів
Стріли загострили, навели приціл
Але піднявся вітер, застив їм очі пил

Були ми на прицілі, tu me manque, mon amie
Про те, що не відбулося, шкодуємо самі
Чому пізно розумієш, як маєш, то тримай
Я це ніколи не забуду. Гітаро, грай

II
Літо. Ніч. Піонерський табір.
Перша пісня. Перший алконапій
Карі очі, їм майже чотирнадцять
Той, хто керує, увімкнув повільні танці.

Ми біля вогню, гріємо долоні
Пальці прагнуть опинитися в полоні
Пісня позабулася, але лишився грув
Як же її звали? Я забув.

Я забув все, те що важило
Я забув, я забув
Все, що сам відчув я наживо
Я забув, я все забув

III
Погано – не назавжди. Назавжди – ніяк
Але прошу, ти не думай, що вийде саме так
Ти пригадай ті миті, коли сонце у зеніті
Коли ви несамовиті, до кінця відкриті

Бо потім буде пізно, потім стане зле
Сплять амури кляті, не чують мене
Ти теж мене не слухай, просто пам’ятай
Не забувай нічого. Гітаро, грай