Сергей КОТ LIGHTBEAT - Я КОХАЮ ТЕБЕ

Куплет1

Пройшли дощi,
I дуже холодно, Губам твоiм холодно,
На жаль, але не маю,
За плечима крил,

А так би прилетiв,
Обняв, зігрів тебе, Укрив, зігрів тебе,
Поцiлував,
Почув би подих нiжний твiй.

Припев 2раза
А у небі зірка ясная,
Така тепла, така незгасная,
Шепче вітер — усе зміниться,
Я кохаю, а тобi не віриться.

А у небі зірка ясная,
Така нiжна,й така страстная,
Вітер шепче- усе зміниться,
Я кохаю, а тобi не віриться.

На жаль не віриться.
Я кохаю тебе.

Куплет2
Ти в долонях моїх,
Лише в солодких снах, в солодких мрiях-снах
А наяву —
Ти наче квiтка навеснi,

Своє дарую серце,
Його без жалю розiрви,
Я щиро вдячний небу,
За тебе у своэм життi.

Припев 2раза
А у небі зірка ясная,
Така тепла, така незгасная
Шепче вітер — усе зміниться,
Я кохаю, а тобi не віриться.
А у небі зірка ясная,
Така нiжна,й така страстная,
Вітер шепче- усе зміниться,
Я кохаю, а тобi не віриться.

На жаль не віриться ,
Я кохаю, а тобi не віриться,
Я кохаю, а тобi не віриться.

Я кохаю тебе.

Настя Каменских - Кохаю

Люби мене, коли солодке і хмільне,
Журби вино, немов та злива за вікном,
Чекай мене, я може прийду ти чекай,
Бажай мене та тільки розум не втрачай
Кохай мене іще

Припев:
Я би твої очі цілувала,
Я би тобі двері відчиняла,
Я би свою душу віддавала,
Та не та
Та не та дорога, що від дому
Як не тобі може і нікому,
Та душа вона така не срібна – золота

Забудь мене, іди туди куди ведуть,
Забудь мене, напийся неба та й забудь,
Вбивай мене своїм останнім вибачай,
Вбивай мене та тільки розум не втрачай
Кохай мене, мене іще

Припев:
Я би твої очі цілувала,
Я би тобі двері відчиняла,
Я би свою душу віддавала,
Та не та
Та не та дорога, що від дому
Як не тобі може і нікому,
Та душа вона така не срібна – золота

Я би твої очі цілувала,
Я би тобі двері відчиняла,
Я би свою душу віддавала,
Та не та
Та не та дорога, що від дому
Як не тобі може і нікому,
Та душа вона така не срібна – золота

Проигрыш.

Припев:
Я би твої очі цілувала,
Я би тобі двері відчиняла,
Я би свою душу віддавала,
Та не та
Та не та дорога, що від дому
Як не тобі може і нікому,
Та душа вона така не срібна – золота

Я би твої очі цілувала,
Я би тобі двері відчиняла,
Я би свою душу віддавала,
Та не та
Та не та дорога, що від дому
Як не тобі може і нікому,
Та душа вона така не срібна – золота