Я читав по твоїх долонях своє життя, Я помітив вечірнє сонце в очах твоїх, Я так хочу запам’ятати назавжди Твій, мов діаманти, сміх. Не біда, шо навколо люди і стільки днів Розміняли ми і не знаєм усіх новин. Я забув про чуже минуле в очах твоїх – Вижив лише один.
Як давно я не бачу тебе, Сонце скоро дійде до води, А ти не йди. Як давно я не бачу тебе, Сонце скоро дійде до води, А ти не йди.
Кілометри моєї долі – смугаста тінь, Я не буду ховати правду за небокрай. Бачиш, сонце стає все нижче, а значить ближче І ти тільки не зупиняй. Як не дивно, але ти хочеш іще на мить, Все так просто, але, напевно, тебе болить. На годинник лягає більше, ніж ця вина – Виживе лише одна.
Як давно я не бачу тебе, Сонце скоро дійде до води, А ти не йди. Як давно я не бачу тебе, Сонце скоро дійде до води, А ти не йди. Як давно я не бачу тебе, Сонце скоро дійде до води, А ти не йди. Як давно я не бачу тебе, Сонце скоро дійде до води, А ти не йди.